Завантажити

сідаючи за стіл, де вже сиділи його товариші. — Ви добре знаєте про загальновідомі велетенські статуї на цьому острові. Легенда говорить, що після створення їх пересував вождь племені, який використовував психічну силу — “мана” — шляхом концентрації психічних сил усього племені. До цього часу на це ніхто не звертав певної уваги. А мені здається, що це може бути саме тим напрямком, по якому можна просунутись вперед…
— Зачекай, — перебив його Віктор. — Якщо мені пам’ять не зраджує, то ти зараз займаєшся “біологією”…
— Знаю, — відповів Вадим. — І саме цей напрямок привів мене до нових думок. Я зараз узагальнюю свою тижневу роботу.
— Вадик, як завжди, випередив мене, — посміхнувся Анатолій. — Я, не маючи його інформації про пересунення статуй, почав приходити до того ж висновку. Але, гадаю, що телекінез це поки що занадто…
— Однак концентрація психічної енергії… — втрутився Олександр. — Вона може бути забезпечена через її носіїв. Тобто через нас самих…
— Це мені нагадує використання впливу телевізійного масового гіпнозу… — додав Віктор.
— Так, то воно так, але трішечки не так, — сказав Вадик. — В телевізійних експериментах психотерапевтів дійсно не було ніякого телекінезу. Однак ніхто, гадаю, не буде заперечувати ефект впливу на великі аудиторії. Не виключено, що щось із цього досвіду ми можемо використати у програмуванні біороботів.
— Шлях концентрації біоенергії… — задумався вголос Сашко. — Невже ти думаєш, що в нас, чотирьох, вистачить цієї енергії?
— Нашої власної енергії дійсно буде малувато. А що, коли ми використаємо психічні підсилювачі? — несподівано запропонував Віктор.
— Які? — у свою чергу запитав Анатолій.
— Ну, наприклад, коли я займався біологічним напрямком, то мене зацікавила інформація про використання лози для пошуків місць для будівництва колодязів… — почав відповідь Віктор. — Практично кожен може знайти такі місця за допомогою прутика…
— Так ця лоза — і є підсилювач? — висловив свою думку Анатолій.
— А в тебе є сумніви? — відповів запитанням на запитання Віктор.
— Гадаю, що ми маємо достатню кількість інформації для початку пророблення варіанту створення апарату впливу, — сказав Вадим. — За Вернадським йде накопичення інформації у ноосфері…
;
/*Вернадський Володимир (1863-1945) видатний вчений. Основоположник геохімії, біогеохімії та радіогеології, філософ. Автор створення вчення про біосферу та її перетворення в ноосферу — сферу розуму.*/
;
— І тепер, здається, ми досягли критичної маси… — з’єхидничав Олександр, одночасно показавши свою обізнаність з темою.
— Якщо хочеш, то так, — продовжив Вадим. — Вважаю, що ми досягаємо стану для, так би мовити, “вибуху”… ПсиВсесвіт також має свої закони, за якими він існує. А ми, представники людства, одночасно є матеріальними об’єктами і володіємо психічною енергією. Тобто, якщо я психічно прийняв рішення пересунути ось цю ручку на столі, — він переклав на інше місце кулькову ручку, — то, віддавши відповідним мускулам наказ, я можу пересунути її матеріально.
— Це все ми добре розуміємо, — сказав Анатолій. — Що ти пропонуєш конкретно?
— Відверто скажу: поки що конкретної схеми, або готового апарату запропонувати не можу…
— Тоді, хлопці, знову міняємось напрямками та працюємо далі, — підсумував Олександр.
;
;
/*-------------------------------------10----------------------------------*/
;
Дослідження Анатолія тепер торкались галузі психології і він, як завжди, детально розглядав вплив гіпнозу на людину. Найбільше його зацікавило те, що дія гіпнозу може бути досить стійкою — майже на все життя.
Віктор, якому дісталась фізика-електроніка, несподівано для інших звернувся до вивчення гравітаційного поля, природа якого і досі практично невідома самим фізикам. Тому він потроху вивчав можливість зв’язку цього поля з ПсиВсесвітом.
Робота Вадима була обмежена хімічним, заздалегідь “неперспективним” напрямком. Однак несподівано для самого себе він почав відноситись з більшою повагою до цієї галузі науки. Наприклад, він зацікавився даними, що пептид сну відповідно впливає на людину. І, навпаки, вміст адреналіну допомагає людині сприймати більшу кількість інформації. Хоча, він також змушений був визнати, що вплив за допомогою хімічних речовин міг іти тільки в напрямку сприяння психологічним процесам — в силу своєї матеріальної природи.
Сашко і раніше знав, що в Радянському Союзі проводились якісь роботи у напрямку “торсійних та спінорних полів”, але він тільки зараз з’ясував, який масштаб вони мали того часу. Виявилось, що такі роботи проводились і відповідні органи відпускали на це досить великі суми грошей. Крім того, він звернув увагу на так звані біоритми життя, якими, у свою чергу, займались ще тибетські ченці багато століть тому.
За напруженою роботою підійшов час останнього обміну напрямами. Загальний обсяг інформації під час обмінів взаємозбагачувався, піддавався огляду з усіх кутів зору. Хімічний напрямок під наглядом Сашка одержав розвиток на рівні зв’язку

читати