Завантажити

збудження нервової клітини у зв’язку з умістом кальцію у крові.
Вадима дуже зацікавив ефект Кірліан: відображення електробіолюмінесцентного свічення, виникаючого навкруги притиснутого до фотоплівки живого об’єкта.
Анатолій вивчав дані про ритми головного мозку та їхній можливий зв’язок із магнітним полем Землі.
Віктор обробляв інформацію про так званий “детектор помилок” — зони у мозку, із якою зв’язана орієнтація та управління: тобто така зона активізувалась у випадку відчуття людиною, що щось робиться не так.
Інтенсивний збір інформації підійшов до свого завершення. Наступив час наради, яка повинна буде дати остаточну відповідь, чи варто займатися проблемою впливу, чи залишити цю роботу чи продовжувати її.
— Не знаю, як ви, хлопці, а я просто перенасичений інформацією, — почав Анатолій. — Але, незважаючи на це, я поки що остаточно не вирішив із якого краю нам, власне, починати…
— Правильно, — підтримав його Вадим. — Нам тепер треба зосередитись на якомусь одному напрямку.
— Корегую, — відізвався Сашко. — Він може бути об’єднаним з усіх розглянутих нами напрямків.
— Що ми можемо поки що виключити? — запитав Вадим.
— Гадаю, що ніхто не заперечить проти виключення з вирішального списку напрямку хімії, — сказав Анатолій.
Ніхто і не заперечив: Вадим кивнув на знак згоди, Сашко витягнув праву руку та показав великим пальцем у напрямку поверхні стола, а Віктор потис плечами, подивився на Сашка і сказав:
— На черзі електроніка…
— Заперечую, — відреагував Олександр. — Цей напрямок закривати рано. До речі, лише нещодавно я дізнався, що звукова інформація та накладення відповідних гармонік у поєднанні із зоровою інформацією в декілька разів посилює ефект впливу на мозок. Треба неодмінно вивчити такий вплив.
— Пристрасті Сашка відомі. Але потрібен дійовий та узгоджений напрямок. Так, Сашко? — сказав Анатолій.
— Можна узгоджувати досхочу, але, гадаю, що шлях до розв’язання проблеми лежить і у площині електроніки також… — трохи образився Олександр. — Пропоную питання поки що відкласти та розглянути інші…
— Пропоную зараз висловитись про біологію, а психологію залишити на потім, — перебив його Вадим.
— Вважаю біологічний напрямок достатньо перспективним, — почав Віктор. — Ефект біолокації достатньо перевірений, відомо, що були спроби навіть вести пошуки злочинців за допомогою цього методу…
— Ти маєш на увазі пошуки злодіїв одним французом-лозохідцем ще у вісімнадцятому сторіччі? — утрутився Сашко, якому Віктор кивнув на знак згоди. — Так цій інформації не дуже довіряли навіть сучасники.
— Але біополя… Провидиця Ванга… Досить відомий фактичний матеріал, — вів своє Віктор.
— Ти, Вітю, правильно сказав: матеріал. Журналісти залюбки “намалюють” тобі такого матеріалу стільки, скільки ти здатен заплатити за газети з їхніми статейками, — не вгамовувався Олександр.
— Крім того, важко отак одразу відкинути питання ноосфери… — підтримав Віктора Вадим.
— І легко відкинути ефект Кірліан та магнітне поле мозку… — продовжував Олександр.
— Ефект Кірліан може торкається реєстрації і деякій фізичної субстанції, яка притаманна живій природі, — парував Віктор. — А магнітне поле мозку досить слабке… А втім, поки що пропоную, розглянути психологічний напрямок.
— Щось багато ми відкладаємо… Але згоден, — погодився Сашко. — Тут можна пошукати більших можливостей.
— Гіпноз, йога. Це досить важливі, і, головне, на відміну від інших — уже випробувані методи впливу, — сказав Анатолій. — Хоч я і говорив про свою невизначеність щодо напрямків, але психологію вважаю найперспективнішою.
— Усе це добре, — Вадим подивився на Анатолія. — Але мені здається, що ми допустили невеличку помилку. Ми взялись розглядати ефект впливу на біоробота і дещо забули. Вважаю, нам треба з’ясувати, що представляє собою сам об’єкт майбутнього впливу: потрібна його детальна характеристика. Тобто необхідно з’ясувати, що представляє собою сам, так би мовити, андроїд. Тоді ми можемо більш упевнено говорити про вплив.
— Знову Вадик оригінальничає, — відреагував Сашко. — Але він правий: за набором інформації ми остаточно не визначили об’єкт. Хто що думає?
— По-перше, є зовсім різні біороботи, — почав Анатолій. — Я не маю на увазі представників людства: чоловіків та жінок…
— Дозвольте перебити, — раптом утрутився Віктор. — Є невеличке уточнення: нам потрібна характеристика узагальненого біологічного робота. Пропоную обійтися без загальних фраз і негайно штурмонути питання.
— Згода, —сказав Вадим та ввімкнув магнітофона.
;
;
/*-------------------------------------11----------------------------------*/
;
Мозкова атака розпочалась.
Анатолій. Біороботи на відміну від людей запрограмовані на визнання іншими власної виключності.
Віктор. Роботи визнають тільки свою власну особистість. Більшість із них не може не показувати свою зверхність над іншими. Тобто, якщо сів на щаблинку вище…
Вадим. Запрограмованість на чинопочитання, тобто щаблинки, це річ

читати