Завантажити

помилився? А ну наддамо шагу…
Хлопці підійшли до дівчат. Сашко почав першим.
— Здрастуйте дівчата. Мені, зрозуміло, відомо, що знайомитися на вулиці не дуже порядно…
Дівчата зупинились та обернулись до хлопців. Він на мить зупинився: обидві були доволі симпатичні. Більше того, обличчя лівої явно підвищувало Сашкові оцінки щодо її зовнішності. Вона подивилась на хлопців, її погляд трохи більше затримався на Олександрі. І якраз йому вона і відповіла.
— Куда пайдь?м? Што ти м?жеш прєдлаж?ть на сев?дняшній вєчєр?
— Вибачайте мені. Але я якраз говорив, що знайомитися на вулиці непорядно, а тому, певно, нам і не треба знайомитися, — не розгубився Сашко. — Пішли, хлопці, ми спізнюємось.
Вони випередили дівчат на декілька кроків. Сміх душив усіх. Крім, зрозуміло, Сашка.
— Вот прід?ркі… — ображено кинула навздогін “ліва”.
— От тобі і загальна оцінка, — витиснув із себе крізь сміх Вітьок.
— А тепер скільки їй даєш? — весело запитав Сашка Толик.
— Півтора бала ляльці вистачить… за екстер’єр— і собі посміхнувся Сашко. — Пішли до моря! Вдаримо трохи по пивцю…
— Оцінювати пиво, мабуть, краще, — сказав Вадим.
— Ще й як! — підтримав йог Сашко. — Я буду “Українське”.
— Підтримую, — приєднався до нього Вадим.
Кафе — невеличкий павільйон з відкритою огородженою площадкою — розміщувалось прямо на пляжі, лише за десяти метрів від берега моря. З-за стійки бару лунала спокійна інструментальна музика.
— “Українського” усім! — входячи до кафе, зробив замовлення Анатолій.
Хлопці сіли за столик, дочекались замовлення і дотримались давнього ритуалу студентів-електроників: вони підняли кухлі з пивом, цокнулись їхніми верхніми кінцівками — “анод”, потім цокнулись донцями — “катод”, тими ж донцями торкнулись стола — “заземлення” та за розмовою почали потягувати світлу прохолодну природну рідину.
— До речі, щодо дівчат узагалі, — повернувся до припиненої теми Сашко. — Нещодавно в Інтернеті знайшов сайт конкурсів краси: “Міс Всесвіт”… Ви відчуваєте таємничий збіг назв? Але я не про те… — він зробив ковток зі свого кухля. — Сама організація такого роду конкурсів не витримує критики…
— Що ти маєш на увазі? — запитав Віктор.
— Невідомо звідки висуваються так звані “красуні”… І так зване журі, з невідомо кого, вибирає таку красуню. Образ якої потім нав’язується всьому світові…
— Хлопці. Сашко має пропозицію, — озвався Вадим. — І у свою чергу пропоную замовити по другому кухлю та по тараньці… якщо ніхто не проти.
;
/*Тараня — риба родини коропових. В Україні склалась традиція пити пиво з в’яленою рибою, зазвичай з таранькою.*/
;
Хлопці кивнули на знак згоди й Вадим зробив замовлення.
— Вадик правий, — продовжив Сашко. — Є пропозиція. Якщо б у нас було таке можливо, то ми могли б узяти навіть патент на ідею.
— Точніше захистити її авторським правом, — конкретизував Анатолій.
— Саме так, — погодився Олександр. — Я пропоную організувати комплекс конкурсів по виявленню справжніх красунь. Ну, наприклад, “Дівчина мрії”. Фото або малюнок фігури та жіночого обличчя розрізається на складові частини. Тобто подрібнюється на елементи типових жіночих портретів: овал обличчя, зображення очей, губ, носа, брів, зачіски... А додатково можна запропонувати параметри тіла.
Значення цих параметрів та пронумеровані елементи портретів друкуються у газеті, журналі, або видаються окремою книжечкою… Читачам та телеглядачам пропонується вибрати ті з них, які їм найбільш до вподоби. Якщо вони не знайдуть серед запропонованих найкращих, то можуть запропонувати свої варіанти рис обличчя. Тобто надіслати до організаторів фото або малюнки, які друкуються в наступному, вже поширеному виданні.
— Важкувато буде поєднати разом видавничі компанії та телевізійників, — висловив сумнів Анатолій.
— Це вже технічне питання. А я поки що пропоную загальні обриси проекту. Можна сказати тема для подальших роздумів. Я продовжую: на основі "загальнообраних" рис обличчя створюється жіночий портрет — "Дівчини Мрії". Цього разу портрет та фізичні параметри друкуються, при можливості, у найбільшої кількості національних видань — з метою пошуку дівчин або молодих жінок, які найбільш точно відповідають портрету обраному телеглядачами, а потім проводиться телевізійний конкурс: на предмет існування в Україні такої дівчини взагалі.
Офіціант приніс замовлену тараньку та пиво.
— А ця пропозиція дійсно принципово відрізняється від існуючих, — погодився Вадим, приймаючи від нього рибу.
— Важливо, що вона справді демократична, — Сашко взяв кухоль та повернувся до Вадима. — А надалі в телестудії відбувається конкурс серед тих, хто в найбільшій мірі відповідає уявленню чоловіків нашої країни. І ось що головне — переможниця повинна визначатися більшістю голосів телеглядачів.
— Що дозволить глядачам безпосередньо прийняти участь у конкурсі, а не просто дивитись на процес обрання іншими.
— Правильно. Усе це може бути дуже цікавим для біороботів, — промовив тихо Віктор,

читати