
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
достатньо було просто пригрозити боржнику, Тоні залишав його стікати кров`ю, а коли достатньо було вистрілити в ногу, Ентоні стріляв в голову. Тепер Тоні відчував запах крові у власному роті, коли йому хотілося когось вдарити чи убити.
Лихо не ходить саме – так вважають більшість з приказок світу. Якось, у номері Тоні, коли той прокинувся з будуна в своєму готельному номері на Кипрі, задзвенів телефон. Мама сказала, що на операцію татові потрібні 15 тисяч доларів. Всього 15 тисяч – бо для Тоні то була не сума, але на дданий момент навіть приблизної суми в кишені бійця з кунг-фу не було. Коли через кілька днів він, відправивши поштовий грошовий переказ батькам, повертався додому, до нього підійшли полісмени-кіпріоти і попросили пройти з ним у відділок – усміхнувшись, Тоні дістав свій дипломатичний паспорт. Але це не дпомогло. В „Хілтоні” булдо пограбовано п`ять номерів найзаможніших клієнтів – свідченя проти Тоні були невідворотні.
Те, що Бог любить нас, - не порожні слова наштриканих релігійними домислами фанатиків-сектанітв – саме ту, у Центральній в`язниці Нікосії Тоні Ентоні зробить свій останній, і як казав він мені в Олександрії, головний свій вибір – він вибрав Ісуса Христа.
„У кунг-фу – багато шляхів спасіння. Але Христос сказав – я є правда, дорога і життяд . І цьому шляху Тоні вірний, більше ніж колись рідному діду Лоу-Сі, повагу якого він так хотів заслужити і донині.
Любовь
Любовь – единственное слово, способное дать ответ на то, почему все в этом мире так, а не иначе: почему вращается земля и звезды, отчего текут реки и дуют ветры, зачем цветет ромашка и жужжат пчелы, - и на прочие, весьма многие вопросы мироздания, как, пожалуй, и на самый главный вопрос: о причине самого мирозданья.
Читая «В начале сотворил Бог небо и землю» (Быт 1:1), каждый из нас, сообразно своим нынешним понятиям, готов воспринимать эти первые Божьи слова любви всяк на свой лад – один видит в них ужасающую и непостижимую для человеческого ума и воображения тотальную мощь Бога, другой – начало религиозного мифа иль сказки. Но правда в том, что с самого своего начала (и до самого последнего стиха) Библия повествует не о чем ином - о любви.
«И сказал Бог: сотворим человека по образу Нашему и по подобию Нашему, и да владычествуют они над рыбами морскими, и над птицами небесными, и над зверями, и над скотом, и над землею, и над всеми гадами, пресмыкающимися по земле» (Быт 1:26). Если считать сии слова мифом, то надо тотчас признать, что сама жизнь человека настолько не обладает вообще никаким смыслом, что самым справедливым было бы, пожалуй, уж лучше прервать ее тотчас, едва обнаружишь – и в себе, и в других – ведь, согласитесь, достаточно печально жить в этом мире веря в то, что твоя ценность – не выше стебля сорняка в твоем же огороде (печально в первую очередь потому, что ты, человек, почему-то понимаешь различие между собой и растением). Но если верить словам Библии как словам незыблемой и исключительной правды, то, согласитесь, большего подарка – вся земля, да и вся, по существу, вселенная - во владение человека, – кто из вас получал некий больший подарок на хоть какой-то из ваших дней рождения, кто слыхал о каком-либо подобном подарке?
Значение всех драгоценных слов первой главы Библии, в которой Бог сообщает, что Он создал весь мир и подарил его человеку, значительно возрастает, если понять мотив Божьего суперпоступка. Но чтобы понять мотив, нужно понять естество. Конечно, Бог велик, конечно, непостижим, конечно, осознать все величие Божье во всей полноте не под силу ни одному человеку. Но самая первая подсказка – о причине того, зачем Великий Бог Вседержитель все это делает ради, как нам иногда кажется, ничтожного человека (ведь многие из нас, и я в первую очередь, именно таковы!) – находится в самой первой главе Священного Писания: «...сотворим человека по образу Нашему и по подобию Нашему...». Допустим, мы не можем увидеть Бога по телевизору или вставить руку, как некогда сделал Фома, в бок Иисуса Христа. Но каждый из вас способен вспомнить свое поведение, или же, ежели таковые воспоминания по какой-либо причине никак не лезут в голову, понаблюдать за собой в дальнейшем. Как бы вы не относились к жизни и людям, чтобы вы не мнили о самих себе, насколько бы далеко вы не удалялись от общества и цивилизации, вы неизменно вынуждены будете признать, что страстно желаете общения с любыми другими людьми в этом мире, - хотя бы для того, чтобы возненавидеть или похулить сих людей, если в даный момент в вашем сердце нет места спокойному отношению и проявленьям любви. Если же вы все-таки вспомните свое личное детство, беспристрасно проанализировав его, то вынуждены будете признать, что стремились к общению либо к оценке других, что, если и испытывали любовь, то это чувство тогда было как бы несколько чище и несколько иным, чем ваше современное понятие о любви к другим (преимущественно, единственная для взрослого ассоциация при слышании слова «любовь» - это представление о противоположном поле). Но даже сейчас думая
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus