
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
не гірша й не менше. Як і тобі та мені, йому не раз доводилося робити свій вибір, та були і моменти, коли вибір від Тоні не залежав. Він не міг обрати батька (який був італійцем, і який занедужав на страшну хворобу невдовзі по народженню єдиного сина) і матір. Мама Тоні походила з дуже стародавньої китайської родини. Її батько, Лоу-Сі, був шанованою людиною – він плекав ізберігав, як йлму здавалося, найголовніше – древнє мистецтво кунг-фу, за яке Лоу-Сі і понині шанують на тій азійській землі, і перед яким так тремтять тисячі хлопчиків та дівчаток по всьому світу, які, раз побачивши, вправні, іноді майже невловимі руху бійців кунг-фу на екрані, марять потім ним усе своє життя, витрачаючи масу дорогоцінного людського часу на те, щоб повторити хоч деякі з цих рухів.
Для внука Лоу-Сі, Тоні Ентоні, кунг-фу не було мрією, він навіть не знав, де знаходиться китай, коли збіднілі батьки посадили чотирирічного хлопчика на літак із незнайомцем, мови якого Тоні не розумів. 8 років життя майбутнього непереможного бійця на цій планеті (Тоні Ентоні не програв жодного поєдинку) тривало серед китайців. Палиця діда і відро холодної води з кожного ранку, а потім майже цілодобові гімнастичні вправи, вибили з Тоні Ентоні не тільки його причетність до європейської цивлізації, а й усілякі мовні навички. Коли 1991 року хлопчик знову зійшов з трапа літака в аеропорту Хітроу, йому вдруге в житті довелося пережити старх перед абсолютно чужинським середовищем. Втім, те, що я тут назвав страхом, насправді мало відповідало цьому визначенню – на англійський острів повернувся зовсім інший Тоні – ця дитина могла не тільки продемонструвати кожен з прийомів з майже 1500 бойових тактик-шляхів кунг-фу, а й зробити те, що більшості з читаючих нині цю оповідь не під силу буде нікому. Тоні міг серед диких скель підійти впритул до не циркового білого тигра й подивившись просто у вічі цій страшній потворі поглядом примусити її піти геть. І це було не єдине з умінь Тоні, зустріч із тигром просто була однією з останніх шкільних програм під час навчання у Лоу-Сі. Ті години тренувань і бої, що відтепер чекали на „маленького тигра” були лиш легенькою прогулянкою в порівнянні зі школою життя у кантоні. Маленький буддист невдовзі став дорослим непереможним бійцем. І коли 1989 року Тоні Ентоні втретє поспіль отримав вінець чемпіона світу з куг-фу, в душі тоні почав з`являтися пересит – щось у житті почало набридати. І тут Тоні, відчувши, що він нібито має переваги, яких немає в інших людей, навчений товаришами почав робити нові вибори. Спочтаку Ентоні був інструктором з рукопашного бою для бійців спецназа, які збиралися стати тіло охоронцями відомих на цій планеті людей. Потім він раптом відчув, що може заробити на своїх навичках – послухавши чиєїсь поради, він сам стає охоронцем. Розчарування, що поселдилося в душі ще з тієї миті, коли він, чотирирічний, вперше був вивезений людьми геть від людей, яких він любить, розчарування, на місце якого ударами палиці по голої прийшлов шалений перфекціонізм – бажання будь-що виправдати надії рідного діда Лоу-Сі, з`явилося в Тоні і почало накочувати новими хвилями та Тоні, щойно він став охоронцем.
Замість того, щоби бути вправним рятівником тих осіб, кого Тоні охороняв, він, як і безліч охоронців, від яких їхні власники це не приховують, став не більше ніж дорогою китайською вазою для господаря, якою той хоче похизувтаися на вечірці з друзями десь в Голівуді чи передмісті Парижа. Однак саме в цей момент Тоні зробив іще один вибір. Власне, вибір зробив навіть і не Тоні.... Якось, під час прогулянки озером на катамарані, Тоні з другом познайомилися з дівчатами-сестрами зі Швеції. Тоні сидів як укопаний і не міг відрвати погляда від дівчини, якя голосно сміялася на човні навпроти. Коли він подав їй руку, допомагаючи Айї зійти на берег якась дивовижна хвиля прокотилася струмом по всьому єству найвправнішої машини з убивств на цій землі. Прийшов додому Тоні довго не знаходив собі ради, він зрозумів, що ця зустріч не протсо стала особливою, а, можливо, найголовіншшою в житті чемпіона. Любов, та любов, яка любить палко, сильно, самовіддано, незаперечно, на віки, яка любить кожну клітинку тіла й душі у твоєму обранці, саме така любов – любов подарован від самого Бога, протнула єство Тоні Ентоні. І байдуже, що шведська студентка була сліпою – Тоні знав, то ого доля...
Коли в кімнату до Тоні увійшов друг і, переминаючись з ноги на ногу, з якимось лише друзям відомим соромітним відчуттям повідомив, що Айя щойно загинулов автокатастрофі, повертаючись з друзями додому, Тоні мов скаженів - - за мить ні в чому не повиний вісник лежав у калюжі власної крові і важко дихав, а Тоні носився вихором по кімнаті й трощив все, що потрапляло від руку. Після цього Тоні зробив іще один вибір – він змінився, і став іншою людиною. Зайшовши до кімнати свого господаря, Ентоні сам запропонував себе в якості вишибали. Змінилося і ставлення Тоні до людей: тепер він не відповідав високим псевдо стандартам мистецтва кунг-фу – тепер коли
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus