Завантажити

1. М’яч і поле

М’яч круглий, поле рівне.

2. М’яч

М’яч круглий. У профіль, анфас. Згори, збоку. На доторк у темряві — пальці, перш ніж відчути пругку подряпану шкіру його, щілини швів, пупок ніпеля, самі по собі розкриваються, мов квітка. На запах — сухого вітру, що тікає од тебе, гарячого поту в бровах і холодного на спині, розчавленої трави, — теж круглий м’яч. І в пам’яті — згадайте свій перший м’яч. Як поступово округлювалась, вимальовувалася, вимріювалась потрібна сума його вартості: за круглі дні героїчно відпасених за когось корів — у селах; за кулі макулатури, підгорілі колосники, поламані колеса — у місті; як ви збиралися в коло, фондуючи круглі копійки перед походом у магазин, де колегіально й вирішите справу. М’ячі колись купували рідко. Не тому, що володарі їх підіймалися на недосяжну орбіту і без перевороту проголошували себе диктаторами, — і батьки із педагогічних міркувань не лізли за гаманцем у кишеню. Не тому, що в сімейних бюджетах графа «м’яч» завжди була під знаком питання. Просто це — футбол, гра. «Забавка, розвага», як пишуть у словниках. Але про це нижче. Гра, з погляду тих, хто відіграв, необов’язкова. Переконувати їх дарма. Значить, треба діяти самостійно. У колективі однодумців.
М’яч сферичний. Це одноголосно визнають нижчі, середні, вищі сфери, — мало хто з нас не ковтнув цикути зі стадіонної чаші.
М’яч кулястий. Після вдалого пострілу летить майже непомітно. І свистить. З дуже характерним звуком впинається в сітку. Багато поранених, часто в серце, до інфаркту.
М’яч схожий на колесо, Землю, Сонце. Історики спорту так і вважають, що м’яч запозичив свою форму в нашого світила. Авжеж, життєдайна сила, як-не-як. Так що може бути. Особливо над Сахарою пристрастей. Подібною мірою він схожий і на галактику, метагалактику й, певно ж, на всесвіт, — тим більше, м’яч, коли накачують, розширюється. Як і всесвіт. Правда, невідомо, чим всесвіт накачують. У цьому різниця.
На зображенні й атом кулястий. Атом — «неподільний». Вважалося. Коли ж його поділили, виявилося, що й протони, електрони і вся інша елементарна дрібнота схожа на розсипи м’ячиків. Мабуть, хоч скільки діли матерію, уся вона з м’ячиків. Світ сам круглий і складається з круглого. У нашій уяві, під мікроскопами й телескопами. І м’яч футбольний десь посередині між мікро- і макрокосмом. Усе, що кругле, до кінця непізнане.
Учень, захоплений мудрістю Вчителя, вигукнув: «Ви все знаєте!» Старий філософ намалював посохом на піску два кола: велике й маленьке. «Дивися, — сказав Учитель, — кола — наші знання, а що за ними — ще не пізнане. Чим більше коло, тим більше непізнаного оточує його».
Схоже, про м’яч ми ще не знаємо майже нічого. Хіба, крім того, що м’ячі робили з вовни, клоччя, ганчірок, консервних банок, шапок, тваринних міхурів, зі шкіри, і кращі з них — західнонімецької фірми «Адідас».

3. Гра

Гра, ігри, ігор, іграм, жін. р. 1. Див. Грати. 2. Той чи інший вид, спосіб, яким грають (в 2 значенні), розважаються. Гра в шахи. Спортивні ігри. Азартні ігри. Небезпечна гра (перен.: виявити чиїсь таємні наміри). Розкрити чиюсь гру (перен.: про ризикований захід). Гра не варта свіч (перен.: про заняття, яке не виправдовує затрачених зусиль). 2. Комплект предметів для гри (в 2 значенні). Настільні ігри. Продаж дитячих ігор. Гра природи — щось незвичайне, небувале. Гра слів — жарт, заснований на однаковому звучанні різних слів; каламбур. Гра долі — непередбачена випадковість у житті. Гра уяви — фантазія, плід фантазії, вигадки. Прикметники: ігровий, ігорний, гральний. Ігровий наспів. Ігровий інвентар. Ігорний дім. (Заклад у буржуазних країнах, де грають в азартні ігри). Гральні карти.
ГРАТИ. — 1. Забавлятися, розважатися. Діти грають в саду. 2. В що і на чому. Проводити час у якому-небудь занятті, що служить для розваги, відпочинку, спортивного змагання. Грати в футбол. Грати на більярді. 3. Кого-що і на чому. Виконувати (музичний твір, п’єсу на сцені, роль і т. п.). Грати вальс. Грати на скрипці. Грати Хлестакова. Грати п’єсу. Грати комедію (також перен.: прикидатися, діяти нещиро). Грати першу скрипку (також перен.: займати провідне місце в якійсь справі). Грати на нервах (перен.: навмисне нервувати, дражнити когось). Грати партію в шахи. 4. перен. — ким-чим і з ким-чим. Грати своїм життям (перен.: даремно ризикувати). Грати з вогнем (перен.: жартувати, легковажити з чимось небезпечним). Грати людьми (перен.). 5. Виявляти себе якимось чином (в особливому блиску і т. п.). Сонце грає на поверхні води. Вино грає. Усмішка грає на обличчі. Грати очима. ГРАТИ на біржі — займатися біржовими спекуляціями. ГРАТИ в великодушшя — прикидатися великодушним.

«Діти повинні навчатися, граючись». (З методичних настанов для вчителів початкових класів). «Є гра: обережно зайти...» (О. Блок)
«Давайте ще раз програємо ситуацію, подивимось («виїзну модель» і чого варта наша «домашня заготовка» (Майор Пронін).
«Трохи в футбол пограли словами...» (В. Симоненко).

Дуже простий тип системи, у якій

читати