
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
право голосовать в переходный период) – это и есть зародыш того могучего среднего класса, которому со временем можно будет спокойно доверить судьбу страны, на самых что ни на есть демократических основаниях.
А значит, цель наша: сделать все возможное, чтобы таких людей – работающих и платящих налоги собственников-военнообязанных (то есть «среднего класса») – было в нашей стране как можно больше.
Итак, с голыми цифрами перед глазами мы видим, что демократия – не панацея ни от чего. Можно сказать, что демократия – временная игрушка для толпы. Как спички. Игрушка, которую нельзя давать раньше времени и нужно забирать, пока с ее помощью чего-нибудь не натворили.
Забирать, потому что демократия, как ни крути, – прекрасная возможность для политиков-популистов поиграть на алчности, лени, ксенофобии людей. И при длительном и неконтролируемом воздействии демократии даже самый плотный средний класс будет разрыхлен и выродится к чертовой матери. Не верите? Посмотрите на Запад. Сколько трудоспособного народа не работает (полностью или частично) в Америке? Половина! А будет больше: эту лавину уже не остановить.
Демократия, говорите? А я вам скажу, что демократия нам, может, и нужна, но вовсе не сейчас и далеко не в первую очередь. Если вы меня спросите, то я повторю вслед за Ли Куан Ю: нам сейчас гораздо нужнее дисциплина, а не демократия.
Третья цацка. Мультикультурализм.
Турки в Германии, африканцы в Италии, пакистанцы в Британии, алжирцы во Франции, вьетнамцы в Швеции и множество других национальных и религиозных сообществ в этих и других странах Запада используют восхитительно звучащую идею мультикультурализма для того, чтобы приезжать в цивилизованную страну и устраивать там кусок своей родины: со всеми характерными особенностями этой родины, как бы эти особенности ни расходились с западными представлениями.
Что это означает в реальности? Рост преступности и наркомании, нападения на местных жителей, религиозный фанатизм, жестокие средневековые нравы и традиции и прочие «радости» привычного этим приезжим образа жизни.
Мало того, пустив корни на новом месте и убедившись в бесхребетности западного общества, дикари начинают «качать права» и учить хозяев, как тем теперь жить на собственной родине.
Да, разумеется, западное общество нуждается в этих людях: кому-то ведь надо выполнять ту грязную работу, которую не хотят делать сами европейцы. Граждане ЕС и США даже готовы терпеть преступность и религиозный фундаментализм этих «нацменов» – главное, чтобы они, фигурально говоря, продолжали мыть унитазы.
И конечно, африканцы и мусульмане в качестве низшего слоя общества для западной элиты гораздо удобнее своих: эти пришельцы никогда не смогут объединиться с местным средним классом против европейских и американских богачей. Divide et impera. Поэтому и конфликт между мусульманами и белыми максимально раздувается, и никто не думает его сдерживать.
Но нам это надо? Позитивен ли такой «мультикультурализм» или не очень – в наших условиях?
Знаете, в 1974 году бывший наш соотечественник Анатолий Рапопорт (22 мая 1911 года, Лозовая – 20 января 2007-го, Торонто), видный философ, биолог и психолог из университета Торонто, сформулировал наиболее эффективную схему общения людей (и сообществ) между собой, называемую СВОП (Сотрудничество, Взаимный Обмен, Прощение). Логика этой схемы очевидна: разным людям или группам людей гораздо выгоднее сотрудничать, чем враждовать; в этих взаимотношениях следует поддерживать принцип симметричности – отвечая визави точно так же, как он ведет себя по отношению к вам; и если в ваших взаимоотношениях произошел конфликт – ответьте по принципу «око за око», потом помиритесь и двигайтесь дальше.
В 1979 году математик Роберт Аксельрод организовал экспериментальное взаимодействие между автономными компьютерными программами, способными реагировать подобно живым существам. Причем, каждая программа была сконструирована таким образом, чтобы иметь возможность коммуницировать с прочими программами.
В эксперименте приняли участие 14 программ, присланных из разных университетов. Программа-победитель определялась по количеству набранных баллов.
«Некоторые программы пытались как можно быстрее начать эксплуатировать соседа, украсть у него баллы и сменить партнера. Другие старались действовать в одиночку, ревниво охраняя свои достижения и избегая контакта с теми, кто способен их украсть. Были программы с такими правилами поведения: «Если кто-то проявляет враждебность, нужно попросить его изменить свое отношение, затем наказать». Или: «Сотрудничать, а затем неожиданно предать».
Каждая из программ двести раз вступала в борьбу с каждой из конкуренток. Программа Анатолия Рапопорта, вооруженная моделью поведения СВОП (Сотрудничество, Взаимный Обмен, Прощение) вышла победительницей».
http://aboutwerber.com/read/encyclopedia/page3.htm
Итак, модель поведения СВОП доказала свою безусловную эффективность в сравнении с любой другой моделью поведения. Fine, но при чем здесь мультикультурализм?
А при том, что, стало
Останні події
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів