Анти-день, анти-світ, Мить, як тисячу літ, Анти-спокій. Зима, Недоречна, як пам’ять. Анти-Я, анти-Ти, І космічні мости Пролягли поміж нас Над проваллям омани.   Анти-зоряна ніч, Кришить кригу сторіч, Анти-сонце зійшло На бліде анти-небо. Анти-десь і колись Ти на нього...

– Вітри холодні дмуть щось мало. І десь поділися сніги… То в нас усе позабирали. Злі глобалісти. За борги.

Вона Че Гевару любила. Та не через його ідеї, Що до України мають такий же стосунок, Як екс-комсомольські оперотрядівці – до Бандери - А просто було більше нікого. А вечорами – сумно. Та надибала через Яндекс портрет в Інтернеті, Аби заповнити порожнечу (як радить Pink Floyd) - Той...

Студіює обездужено Мій антиквар. Чому скрізь бездушно І все марно? Знайденостей безладність І в кінці сором. Бракує істоти владності — Синтези кворум.

З небуття... по тюрмах і борделях… Все життя – по серце у снігах – Рахував, мов міражі в пустелях, Шрамні кільця в долі на кругах. В цім житті, Де щастя плоть диктує, Голоси із пекла пінять кров, Тільки той блаженний, хто кочує. Тільки той безсмертний, Хто пішов... Шляхом...

Жовтими промінчиками очей Блідо-рожеві троянди Спостерігають за Мною і ним у вітальні. Чверть години тому Я поставила їх у кошик Додавати кімнаті витонченості. Він приніс їх заради любові До мистецтва німого кіно.   2008.

Анхізів син, вклонившися богині, Поглянув їй, окрилений, услід: Рожева хмарка крізь гірлянди віт Пішла від нього у простоти сині. Це ж нею дихав і сміявся світ, Це ж їй молились зграї лебедині. Їй, що вродилась у прибрежній піні І що міцніша за міцний граніт. Еней ще чув гарячої долоні...

  сура 1   Ён не быў ні за кога – ні шэйхі яго, ні эміры не цікавілі: што яму зь іхніх сумніўных багацьцяў?! Клаў на моду, законы, вайсковыя зборы й турніры, бо прарокі ніколі ня верылі прапагандзе.   сура 2   Ён быў знаным паўсюль мэляманам: зьбіраў...

Здавалося завжди: рибалка, сітка, човен, А озеро завжди здавалось Морем, А я здавався рибою під вічністю – водою, ЗамкОм – законом, долею – стіною. Але пішов коли почув: Іди за Мною.   Я йшов услід, я полишав сліди. Мета минає, все іде, спасатися – іти. Я...

Спомини пустять за вітром маєтки душі Левову частку І дещиця буде для Овна Губи суконні Та квітка червоно - безкровна Статки Достатки І ламані світом гроші Пустять усе Та лишень не відпустять мене Бранець Слуга Чи то пан Але ми НЕРОЗЛУЧНІ Пам´ять Іллюзія Хто аманати Хто учні Виснем над...