Електронна бібліотека/Документалістика

Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
Моя голова котиться від посадки до посадки...Максим Кривцов
Хочу розповісти вам історію про велетенського кота...Максим Кривцов
Та, що зігріє тебе серед ночіСергій Жадан
Завантажити
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »


„Крізь старечу діряву пам'ять хочу пересіяти події пережитого, може й затримається щось цінне і цікаве..."
(рядки з щоденника)

Знаменні дні на початку Великої Російської Революції застали мене на засланні в Наримському краю, в с. Колпашево. Всі політичні засланці цього села відсвяткували цю подію шумною демонстрацією, де червоні прапори несли стражники, а Інтернаціонал співали всі засланці, політичні і неполітичні.
Я з родиною (дружиною Валерією Львовною та маленьким хлопчиком Олександром) наскоро зібралися та переїхали у м. Томськ, де оформивши свій від’їзд, дістав право на безплатний переїзд з Томська до Київа в окремому купе спеціяльного потяга для засланців та каторжан, які дістали волю і вертали в Європу по своїх домах.
До Київа ми прибули днів через десять, в кінці місяця березня, саме за тиждень перед нашим Першим Українським Національним Конгресом, де мене вибрали, при голосуванні проф. Михайла Грушевського, секретарем.

2

Ще кілька днів перед Конгресом я зустрівся з багатьма людьми, з якими раніше працював, і в першу чергу з Шаповалом Микитою Юхимовичем, співредактором журналу "Українська Хата", що ми видавали і за який я і відбув майже трьохлітню кару заслання. Поза низкою різних новин я довідався від нього, що за його ж рекомендацією мене вибрали Начальником Міліції Київського Повіту, де він був вибраний комісаром того ж повіту.
З великим сумом я почув цю новину!.. Тільки-тільки щойно я позбувся зв’язку з поліцією, а тут знову в’яжуть з нею, хоча й в іншій ролі. Я ремствував, що отак, без мого дозволу й згоди сталися ці вибори. І зробив цю приємність ніхто інший, як старий приятель Шаповал!...
Я тішив себе, що на перших зборах Повітового Громадського Комітету я неодмінно відмовлюсь від цієї чести та обов'язків Начальника Повітової Міліції... Але на засіданні Повітової Громадської Управи мені таки не вдалось відмовитися від цього немилого мені вибору. Я посилався на перевтому з далекої дороги; я казав, що не знаю, як маю цю ролю вести, бо досі я знав, як поліція не має чинити. То на це мені відповідали, що нам, власне, таких і треба людей, які знають, що саме не треба робити, і будуть робити лише те, що треба... А відпочивати в цей час ніколи!.. Революція розвивається семимильовими кроками й треба ставати до роботи негайно всім живим і свідомим людям... Сперечатися з ними було ніяк. Збори мали рацію. І я вибори прийняв...
3
Міліція заступала царську поліцію, лише для розрізнення стала називатися міліцією і носити на лівім рукаві одежі темно-червону опаску з чорним написом: Київська Повітова Міліція – міліціонер число таке-то, а я мав напис – Начальник Київської Повітової Міліції, що заступив колишнього Ісправника. Мені ж передано канцелярію Ісправника та все її діловодство з де-кількома урядовцями та 30-ма міліціонерами, що розкидані були по визначніших пунктах повіту з начальниками участків на чолі. Начальник повітової поліції, з цілим штабом, був підвладний Комісарові повіту, а утримувалась повітова міліція коштами Повітової Земської Управи. Повітові Начальники Міліції, а також начальник м. Києва підлягали адміністративно Губерніяльному Комісарові і далі Директорові Адміністративного Департаменту Міністерства Внутрішніх Справ.

4
Через кілька днів по виборах я вкупі зо своїм помічником, вибраним тими ж зборами Повітової Громадської Управи, п. Миколою Ковенком, приймали справи. Пан Ковенко був також протеже М. Ю. Шаповала. Він знав п. Ковенка віддавна, бо він працював у його лісництві в маєтках М. Терещенка на пограниччі Чернігівської та *ської губ. в с. Хінелі. На погляд Ю. М. Шаповала Ковенко дуже й дуже надавався на цю ролю, як людина революційно настроєна, рішуча і вільна від будь-яких обов'язків. В революційні дні Ковенко зарекомендував себе дивним чином – ще будучи в лісництві, він демонстративно припиняв потяги, що саме йшли через лісництво з Москви до Києва і Одеси, щоби "кацапи не забруджували України"... Поминаючи ці хлоп'ячі вчинки, він, здавалось, в цей час буде не лихим помічником...
Справи, в присутності бувшого Ісправника, ми прийняли швидко, бо все вже було докладно приготоване начальником канцелярії, людиною точною, знаючою справи, працьовитою, яка й зосталась в цій ролі і надалі. Перебрали справи, підписали акт передачі і, поінформувавшись про стан повіту, чемно, спокійно розійшлися.
Але Ковенкові було того замало. Через пару днів він виявив себе: без мого відома надійшов до приватного помешкання бувшого ісправника і, по перегляді його, конфіскував мисливську рушницю і рушничку-забавку малого сина. Цей акт був нетактовністю молодого й гарячого мого помічника. Я повернув "зброю" власникам, пояснюючи факт помилкою.

5
Недовго був п. Ковенко моїм помічником. Село бурилось. Різні події вимагали виїзду на місце особисто когось з нас двох. Засобів транспорту у нас не було жодних. Доводилось ходити пішки або проситись підвезти кіньми або машиною. Але п. Ковенко умів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери