Завантажити

справи. Він справді зобов’язаний це вчинити. Але знову “але”. Поширеним явищем є спроби укласти “джентльменську угоду”. В обмін на щось (наприклад, запевнення, що в обвинувальному висновку слідчий не обтяжить якимись фактами), підслідний повинен “не затягувати час”, й не читаючи підписом засвідчити, що “з матеріалами кримінальної справи ознайомився в повному обсязі”. “Не ведіться”. Бо й хто ведеться, той... (в збоченій формі кохається). Спробуйте “по-доброму” переконати цього барбоса в тім, що ознайомлення є вкрай необхідним. Перечитуючи матеріали “справи” (“ділюги”) багато що зрозумієте. Перед очима постануть завірені власноручним підписом свідчення співсправника (чи співсправників), наклепи “потерпілих” та довільний переказ побаченого (жах в стилі “фентезі”) свідків.

ПОРАДИ
1) Зверніть увагу на покази “співсправників”. Чому, розповідаючи про якусь подію, вони спочатку дали одні покази, а згодом (в часі відтворення або очної ставки) інші? Помізкуйте, в чому причина різниці. Чи власноручно написано ці покази або “явку з повинною”, чи це зробив хтось, а вони лише поставили підписи.
2) Покази потерпілого. Запевняю, що різниця між тим, на що він скаржився в “Заяві потерпілого” й показами котрі давав згодом — може бути суттєвою. Характерно, що чим далі від події, тим більше ці покази обростатимуть новими подробицями й нагадуватимуть “сучасні спогади випадково вцілілої жертви нацистського концтабору”.
3) Співставляйте покази свідків, потерпілих та співсправників. Дозволено занотовувати відмінності.
4) Зобов’яжіть захисника уважно переглянути матеріали кримінальної справи. Слідчі не належать до числа осіб з високим інтелектом, тому можуть допуститись (хай і не свідомо) процесуальних помилок.
5) Дана порада для членів “злочинних угруповань”. Відмовте друзів, котрі лишились на “волі” й вболівають за Вас або побоюються “щирих зізнань”, від погроз й залякувань свідків й потерпілих. Не виключено, що останні мазохісти, й з метою отримання сумнівної насолоди вчинять цілком протилежне. Легше підкупити слідчого. В його владі й можливостях перекваліфікувати дії (звинуватити по більш “легкій” статті). Боляче і соромно за народ і державу, але бідність змушує любити гроші всіх. “А слідчі що, хіба не люди?” Отримавши “конвертик”, служивий, скориставшись “тупорилістю” потерпілих та свідків, зуміє вмовити їх дати покази в тій формі, в котрій вважатиме за доцільніше.
6) Звичайно, реально знайти спільну мову й з потерпілими та свідками, але це також задарма не обійдеться. Хоча... Нехай друзі помізкують. Макітра на плечах не лише для того, аби картузом покривати та зачіски модні зачісувати.
7) Всі сторінки “кримінальної справи (а їх може набратись кілька томів) мусять бути пронумерованими. Не полінуйтесь переконати себе в тім, що вони всі на місці.
Нарешті ознайомились і розписались. В хвилини розтавання “слідак” може потиснути руку, побажати успіху, почастувати цигаркою з фільтром, або брутально облаяти. Припхавшись в службовий кабінет, він напише “обвинувальний висновок” (рос. “об’єбон”), й передасть справу в прокуратуру. Про зміну “органу, в проваджені якого перебуває справа”, обов’язково повідомлять (принаймні мусять). До речі, якщо Ви умудрились отримати від слідчого дозвіл на листування, з моменту “переходу під прокуратуру” він анулюється. Трапляються випадки, що прокурор, знайшовши в “справі” формальні невідповідності закону або КПК повертає справу слідчому. Якщо “все гаразд”, незабаром Ви знову зміните “господаря”. Віднині Вашою долею розпоряджається один з районних або міський (не доведи Боже аби Верховний) суд. З моменту закриття кримінальної справи й до першого судового засідання може минути кілька місяців. Ні слідчого, ні прокурора, ні суддю жодним чином не турбують нелюдські умови перебування в СІЗО, побутові проблеми, руйнування родинних стосунків й т.п.
Ще в період перебування в СІЗО Ви зіткнетесь з випадками суїциду, членоушкодження, підлості оточуючих, невиправданої жорстокості наглядачів, формального відношення до покладених на них обов’язків, хабарництвом, свідомим порушенням законів і постанов тими, хто покликаний їх захищати. Байдужість і покриття порушень прокуратурою — звичайне явище. Справжній шок викличуть “злодійські традиції”, котрі, мов в’язка багнюка, затягують і гублять душі тих, хто потрапив в її тенета. Стан здоров’я суттєво погіршиться. Не перераховуючи всі недуги, з котрими стикався особисто, запевняю, що мої знання в царині анатомії за той час суттєво зросли.
Забігаючи наперед, повідомлю, що судді рідко виносять виправдувальний вирок. “Кругова порука” та “захист честі мундира” зобов’язують будь-якого суддю покрити неправомірні дії (або перевищення повноважень) свого колеги, котрий дав санкцію на арешт. Реальність є такою, що суддя й прокурор вчинять все залежне від них, аби визнати Вас винним. Підсудного можуть звільнити з залу суду, але обов’язково юридично узаконять кількамісячне (або й кількарічне) ув’язнення. Це

читати