Завантажити

місяць або два для Вас передплатили періодику. Брак кисню та побутова одноманітність (тісні, брудні й смердючі камери), набридливі співкамерники, з котрими складно знайти спільне зацікавлення (окрім безугавної лайки “правоохоронців” та наглядачів), кількатижневі перерви між судовими засіданнями призведуть до інтелектуального застою та фізичного й духовного ослаблення. Тримайтесь, не зневірюйтесь, не віддавайте свою душу в брудні лапи щомиті зваблюючого Вас лукавого. Той факт, що Ви опинились в неволі, не зіштовхнув землю з орбіти, а сонце від того й на міліметр не зменшилось в об`ємі. Людська доля — то зрадлива дівка. Ще вчора перед Вами запобігали, прохали допомоги й захисту, а нині поливають брудом і зневажливо плюються при згадці імені. Вчора Ви раділи й сміялись? Начувайтесь. Можливо завтра Вам доведеться ридати гіркими сльозами.
Стороннім тяжко зрозуміти внутрішній стан людини, яка прагне дій і не має змоги зреалізувати власні задуми. Опинившись в кам`яному мішку й місяцями, а іноді й роками очікуючи вироку, врешті-решт починаєш розуміти, що судове розслідування — це пустопорожній формалізм, а слідчі — бездушні виконавці бездушних параграфів, постанов, приписів і «внутрішніх розпоряджень». Траплялись випадки, коли я брав до рук книжку, прочитував сторінку, й ловив себе на думці, що я нічого з щойно прочитаного не запам`ятав. Одноманітність і нудьга втомлюють набагато більше, аніж фізичне перенавантаження.

ЗАКІНЧЕННЯ “ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ” ТА ОЧІКУВАННЯ СУДУ
Не сподівайтесь, що в часі “вживання в житуху” слідчий змилосердиться над Вами. На перших порах навіть складається враження, що всі “слідчі дії” координуються з побутовими труднощами (а вони будуть обов’язково). Не тіштесь тим, що для зустрічі з Вами слідчому також доведеться затрачати чимало зусиль. СІЗО та Виправні Установи підпорядковані Департаменту Виконання Покарань (ДВП), а органи дізнання та слідства Міністерству Внутрішніх Справ (МВС). Завдячуючи недолугій посткомуністичній системі, стосунки між цими структурами більш ніж прохолодні, і замість того, аби координувати свої дії в справі викорінення злочинності, працівники ДВП та МВС перебувають в стані неоголошеної війни. (Як це не смішно звучить, але в ідеалі це й правильно). Чому я раджу цим фактам не тішитись? Тому, що прискіплення один до одного, підсиджування, та пошук компромату, змушує і одних, й інших зганяти злість на підслідних. Хіба хочеться слідчому виписувати “талон” на зустріч з Вами, дозволяти працівникам СІЗО обшуковувати себе на прохідній, дихати специфічним смердючим і огидним повітрям, чекати (іноді кілька годин) на зустріч? Чому чекати? З причини “перевантаженості” СІЗО (занадто великої кількості осіб, що там утримуються), слідчих і захисників завжди більше, ніж “кабінетів виконання слідчих дій” на слідчому корпусі. Звідси й черги. Така в слідчих собача робота, але як і всякий цербер, злість він зжене на беззахисному.
Процес “закінчення досудового розслідування” не є чимось незвичайним. Все ті ж “відбирання показів”, експертизи, очні ставки з “співсправниками” (а вони також в СІЗО, лише в іншій камері), й чимало іншого. Уникаючи труднощів, пов’язаних з проведенням “слідчих дій” в СІЗО, підсудних часто вивозять в ТВМ або райвідділ, і там закінчують всі формальності.
Згідно статті 156 КПК України “тримання під вартою під час досудового розслідування не має тривати більше двох місяців”. Але... “у випадках, коли у строк, передбачений частиною першою цієї статті, розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м’який немає, він може бути продовжений до чотирьох місяців..., до дев’яти місяців..., та до вісімнадцяти місяців”. А тепер на хвилинку уявіть таку ситуацію: слідчий не знайшов жодних вагомих аргументів котрі свідчили б про Вашу причетність до інкримінованого злочину. Звільнити Вас,вибачитись, й виплатити належну компенсацію? Дзуськи. Він знайде аргументи, й вимагатиме продовження терміну досудового розслідування з обов'язковим подальшим утриманням підозрюваного під вартою. Ви маєте право скаржитись в Апеляційний суд й прокуророві, але не сподівайтесь на позитивне вирішення скарги. Дешевше і далі тримати Вас у в'язниці, аніж визнати власну помилку, або розписатись в недолугості й неспроможності довести інкримінований злочин. Ви вірите в те, що Україна демократична й цивілізована держава? В такому разі насолоджуйтесь її “гуманними законами” й змиріться з тим, що Ви іграшка в руках слідчого. В його владі дати дозвіл на короткотривале побачення або листування, чи відмовити. Шантажувати цим підслідного — звичайне явище. Готуйтесь до ситуації, коли в обмін на ці “пільги та полегшення” слідчий вимагатиме покази, котрі обтяжують. Саме тому, незалежно від стосунків, що склались (на словах слідчий може співчувати) жодних “слідчих дій” або підпису без захисника.
Покінчивши з “слідчими діями”, слідчий зобов’язаний надати можливість ознайомитись з матеріалами кримінальної

читати