Завантажити

Згадувана вище відсутність будь-якої роботи зі «спецконтингентом» сприяє виникненню безлічі конфліктних ситуацій. Б’ються тут справді жорстоко. Зламані ребра й струс мозку багатьох змушували відмовитися від подальших спроб щось комусь довести. Непоодинокими є випадки умовлянь або навіть погроз підсудним, підслідним й засудженим відмовитися від прогулянки. В лазнях частенько відсутня гаряча вода, мовляв, влітку можна і холодною митися. Не завжди надаються послуги перукаря (і це попри те, що такий є в штаті з поміж засуджених). Далекий навіть від аскетично-спартанського побут, спонукає до пошуку шляхів самостійно вирішувати існуючі проблеми. Звідси й така велика кількість речей, заборонених «Правилами внутрішнього розпорядку»: леза з розібраних станків для гоління, саморобні електронагрівачі, шматки скла, цвяхи, заточки. Боротьба за добробут, а точніше, за побутове полегшення (про добробут згадувати недоречно і смішно) стала точкою зіткнення тюремної адміністрації та її підопічних. В обмін на відмову скаржитись на далекий від декларованого в звітах побут та позбавлення інших змоги чинити це, адміністрація крізь пальці дивиться на дії та вчинки верховодів кримінального світу. Влітку 2007р. Київським Слідчим Ізолятором «гуляли маляви» (листовні послання) «узаконених крадіїв» (російською — воров в законє) «Кахи», «Резо» й «Спартака», в котрих чомусь не видані режимові Саакашвілі вихідці з Кавказу, закликали відмовитися від націоналізму, дотримуватися «крадійських традицій», звертатись до них для вирішення спірних питань, й пояснювали мудрість «тюремної житухи». Слідчий ізолятор — і це без перебільшення — для багатьох перетворився на своєрідний «університет»: тут навчать, як в анусі (пробачте на слові) ховати гроші, варити з сірки сірників та сірникових коробок наркотики, голкою або домкратом відчиняти замкнені двері. Задоволена мовчанням утримуваних, адміністрація крізь пальці дивиться на безліч порушень. Зізнаюсь, що умови провокували й мене неодноразово долучитись до участі у великій кількості заборонених дій та вчинків. Не судіть мене жорстоко, але бути німим рабом злочинної системи є ще більшим злочином.
Кілька слів про методи й форми порозуміння між адміністрацією СІЗО та кримінальною елітою. Працівники оперативної частини викликали з камери «на співбесіду» «наглядаючого», а повернувшись, він «частував» наближених принесеними наркотиками, алкоголем, давав змогу користуватись мобільним телефоном. Тут донині за гроші (або за певні послуги) «вирішується питання про переїзд» в іншу камеру, отримання дієтичного харчування або змоги несанкціоновано зустрітись із спільно обвинуваченим у вчиненні злочину, котрого зумисне утримують якомога далі. Звинувачувати в «товаришуванні» лише кількох «блатних» кримінальників та наглядачів, які діють незалежно від тюремного керівництва — абсурд. Тут багато що має власну ціну та вирішується безпосередньо. Головне знати кому і скільки.

УПЕРЕДЖУЮЧИ ЗНЕВІРУ
Знання лукавим найпотаємніших і найвразливіших закутків людського фізичного та духовного єства уможливлює засів болючих в часі проростання насінин зневіри. Поневіряння українськими в`язницями з часом дарували вміння абстраговуватись від довколишнього дійства й занурюватись в світ позбавлених меж і кордонів роздумів та уяви. Недарма в народі кажуть що біда навчить. Гіркий, проте корисний досвід. Хандра – лихий передвісник шаленої атаки на сповідувані вартості. Даровані Творцем миті відчуття невимовного щастя від Його всюдиприсутності, добровільне усвідомлено-осмислене обрання шляху непримиренної боротьби зі злом, брехнею та несправедливістю, вимушене занурення в болото стримуючої безліч ініціатив і задумів щоденної побутової борсанини, позбавляли до арешту з`яви навіть найменших сумнівів щодо власного трибу життя. Я не був лицемірним й меркантильним, а віра в Господа дарувала сміливість не боятись опинитись в об`активі прицілу ворогів українського народу. Задекларована на клаптику низькоякісного паперу незалежність, жодним чином не рятує українців від духовної деградації та фізичного вимирання. Трагічні реалії нинішнього українського буття спонукали до безлічі найрізноманітніших вчинків. Чимало з них не могли залишитись непоміченими. Одні потрактовували їх як ознаку моєї душевної хвороби, інші заздрили й намагались переконати оточуючих (а нерідко з причини браку їхньої довіри й нікого окрім самих себе) в власній причетності до «ще радикальнішого» середовища, треті лаяли й звинувачували в здійсненні проплачених провокацій. Господь суддя вам, брати і сестри. Він Єдиний хто може засвідчити мою щирість, нелицемірність, й непродажність. Тож геть всі лайки й звинувачення в свій бік сприймаю неминучою (з причини недосконалості всього людства), безкорисною, й беззмістовною суєтою.
Спричиняюча втрату свідомості від високої температури в літню пору року, й немов морозильник холодна взимку (проте завжди злосмердюча) слідча камера Лук`янівської в`язниці, є ідеальною теплицею для зародження, культивування, й

читати