Електронна бібліотека/Проза

напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Завантажити

взагалі говорив на цю тему неохоче, використовуючи будь-який привід, аби перекинути балачку на інше.
– Може сам винен, – висловив припущення Антон. – От і не збирається мститись, в принципі.
– Або навпаки, – сказав Ромка. – Хоче порахуватися без нашої допомоги. Та й без втручання „органів”.
До бару вбіг Корозія й, захеканий, впав до столу:
– Взнав! Пацани чули, буцімто Мишко-боксер нахвалявся, що більше до його Оксани ніхто не підступиться. Провчив, мовляв, одного!
– Точно! – стрепенувся Ромка. – Пам’ятаєте, Букет іще згадував якось, що завів нову подругу – Оксану?
– Отже, боксер, – напівзапитав-напівствердив Северин.
– Боксер! – погодився Антон. – В принципі, „почерк” боксерський!
– А хто ж іще міг зробити з Букета таку відбивну! – вигукнув Ромка. – Підстерегти козла та віддухопелити тлумом. Аби закостогримів потім у ту саму палату, що й Букет!
– На сусіднє ліжко! – сподобалась ідея Корозії.
– Доцибався наш Букетик! – скрушно хитнув головою Северин. – Ну, хай там що, а та Оксана ж боксерові не жінка. З ким хотіла – з тим пішла. То що конкретно вирішуємо?
Рішенням було влаштувати боксерові те, що він учинив Букетові. Корозію відрядили шпигувати за противником, з’ясувати де живе, де буває, кудою ходить, коли повертається й подібне. Інші ж вітрогони розійшлись по домівках, поновлюючи в пам’яті усі відомі їм прийоми єдиноборств.
Наступна зустріч відбулась на третій день. Прикрашений величезною сизою гулею, Корозія оббіг усіх і кожного повідомив, що сьогодні боксер іде на день народження до приятеля й вертатиме додому рівно об одинадцятій вечора.
– А як знаєш час? – здивувався Северин.
– Агентурні дані! – незворушно запевнив рудавий.
Северин оголосив збір.
Хлопці сиділи на лаві біля чийогось, затіненого яблунями, обійстя й чекали. Антон намотував на кулак правиці шкіряного паска, Северин і Ромка розминали долоні повільними, зосередженими рухами хірурга перед відповідальною операцією. Корозія, якого брати не хотіли, але який учепився кліщем слідом, грався з мишкою. Її біленька цята дивно відсвічувала в перлистому місячному світлі.
– Наскочимо всі зразу, з трьох боків, – вкотре настановляв товаришів Ромка. – Поодинці він нас однією лівою повкладає!
Хлопець трохи нервував, і йому необхідно було щось говорити для заспокоєння.
– Не повкладає, – погрозливо запевнив Северин. – Сьогодні не його день!
– Одинадцята, – глянувши на годинник, повідомив Антон.
І саме цієї миті почулись голоси.
– Він! – тихо промовив Северин.
– А я що казав! – голосно зашепотів Корозія. – ЦРУ відпочиває!
– І не сам.
– З дівкою.
– Нічого. Соратниця підожде.
Лава ховалася в тіні гіллястої яблуні, що перекинула віття через паркан, тому розгледіти хлопців було важко. Натомість вони вже скоро побачили боксера, який наближався до них, ідучи серединою заллятої місяцем вулиці, й обіймаючи рукою дівчину. З його незв’язної мови та непевної ходи було зрозуміло – „під газом”.
– Нехило відтягнувся на іменинах! – зловтішно процідив Антон.
Попідводились.
– Це Оксана? – тихо спитав Северин.
– Ні, – шепнув Корозія. – Та, здається, трохи вища. Класна дівка. Родимка така прикольна на щічці.
– Родимка?.. – затнувся Северин. – Чорт, Оксана...
– Ну, поможи Боже! – скреготнув зубами Антон. – Боксер з подругою підійшли вже зовсім близько.
– Стоп! – шепнув Ромка. – Операція скасовується. Є кращий план!


Лозина, клацання замка та лікування ангіни.

Тепер тьотя Ада не дозволяє дівчинці спати „скільки заманеться”. Байдужим, відмерлим голосом вона будить Юлю о сьомій ранку й одразу садовить за стіл. „Ось, це завдання на сьогодні. Постарайся витримати стиль, відчути настрій”. Вона дістає малюнки з тієї заскленої шафи, до якої Юлі категорично заборонено підходити, й дівчинка їх перемальовує. Цілий день. Їй заборонено малювати щось інше, заборонено не малювати нічого, вона „повинна старатись”. Щоранку тьотя Ада кладе перед маленькою художницею кілька малюнків з шафи та йде на роботу. „Сніданок на столі і, сподіваюсь, ти поводитимешся розумно..!” За нею клацає замок, і дівчинка залишається сама. Ввечері – перевірка: „Тут непогано, але зверни увагу на настрій. Мені здається: ти його не відчула. А настрій – це дуже важливо! Придивись уважніше. Відчуй! А тут добре, тут все збігається. Молодчина..!”
Юля старається. А спробуй – не постарайся! Адже в руках у тьоті Ади лозина. Зовсім маленька лозинка, трохи довша за найдовший Юлин пензель, але дівчинка її страшенно боїться. Вона така палюча! Зазвичай тьотя Ада просто тримає лозину в руці, цьвохкаючи нею в іншу долоню, але якщо тьотю Аду розгнівати… Тоді вона вже цьвохкає лозиною по Юлиних пальчиках. Ще й забороняє при цьому плакати. Щоправда, биття трапляється нечасто. Досі – всього двічі. Перший раз – коли Юля відмовилась працювати взагалі, а другий – коли намалювала саму тьотю Аду, з

Останні події

13.03.2025|13:31
У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
13.03.2025|13:27
Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
11.03.2025|11:35
Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
11.03.2025|11:19
Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
11.03.2025|11:02
“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко
10.03.2025|16:33
Стартував прийом заявок на фестиваль для молодих авторів “Прописи”
07.03.2025|16:12
Життєпис Якова Оренштайна у серії «Постаті культури»
05.03.2025|09:51
Міжнародна премія Івана Франка оголосила довгий список претендентів
02.03.2025|11:31
Я стану перед Богом в безмежній самоті…
01.03.2025|11:48
У Харкові пошкоджено місцеву друкарню «Тріада-Пак» і дві книгарні мережі «КнигоЛенд»


Партнери