Завантажити

геоінформаційні системи і технології, енергозбереження, системи автоматичного управління, захист інформації.
Своєю діяльністю керівник визнаного у світі вузу довів, що міцний фундамент освіти і науки – це стабільність економіки країни. За заслуги в її розбудові та вагомий внесок у створенні гідного міжнародного іміджу України він отримав диплом домінанта альманаху «Золота книга української еліти».
"Сьогодні головне зрозуміти, – говорить ректор НГУ, академік НАН України Геннадій Півняк, – як створити інноваційні структури в університеті і не залежати повністю від держави. У нас в країні ще не створено таку інфраструктуру. Доказ тому: бізнес в Україні бере участь у фінансуванні освіти на рівні лише одного відсотка. У той же час в Європі та США бізнес оплачує освіту на 40-50 відсотків".
У ректора університету є безцінний дар: помічати у кожній справі слабкі сторони, і перетворювати їх на сильні. Ним залучено ряд бізнесових структур до співпраці з вузом. Адже сьогодні багато підприємців шукають шляхи професійної підготовки талановитих і високопрофесійних фахівців для своїх підприємств. Втілювати нові ідеї допомагає і міжнародне співробітництво. У стінах НГУ побувала делегація Есслінгенського університету прикладних наук на чолі з ректором Юргеном Ван дер Лістом. На основі багаторічного спілкування було сформовано домовленість, що стосується й сфери бізнесу. Тож зараз гірничий працює і над розвитком підприємництва України, готуючи професіоналів і розробляючи нові технології.
Іноді дивуєшся, як ректору вдається відчувати біль нашої держави, пройматися ним, але ні за яких умов не піддаватися розпачу і йти вперед. У нього викликає занепокоєння ще одне важливе для країни питання…
Сьогодні у гірничому є реальна можливість для студентів стажуватися на більш досконалому технічному обладнанні в університетах Західної Європи. Вони проходять на їх базі стажування, практики, здобувають вищу кваліфікацію і, як справжні патріоти своєї держави, повертаються працювати в Україну. Як правило, відгуки на фахівців НГУ, які надходять з вузів Європи, відмінні. Наші студенти демонструють найкращі результати в закордонних лабораторіях. Але свої вміння і навички у нашій країні не можуть застосувати. Молодим науковцям необхідно надати можливість працювати над науковими дослідженнями, забезпечити належне фінансування, і тоді вітчизняна наука не буде в занепаді. Закривати на це очі не можна.
– Як же знайти правильне вирішення цього питання, з чого почати? – запитую у ректора НГУ.
Він відповів, що, перш за все, потрібно, аби законодавча база країни відповідала сучасним вимогам. На сучасному етапі вона ще недосконала і це не дозволяє освіті і науці повною мірою розкрити свій потенціал. Якщо взяти до уваги законодавчу модель, за якою живуть науковці Європи і упровадити її у нас з урахуванням особливостей нашої держави, – результат буде унікальним. Тобто зникнуть перешкоди, що не дозволяють перспективним талановитим, працьовитим і розумним дослідникам впевнено йти до своєї мети.
У моїй душі народжується радість, коли спілкуюся з Геннадієм Григоровичем. Якщо на Землі є такі люди, – наша держава обов’язково буде багатою і могутньою. Його відповідальність і любов до своєї справи та ближніх не дає згаснути світлу життя. Хоча усвідомлюєш, як складно керівнику НГУ вести за собою колектив крізь мармурові холодні стіни нерозуміння і небажання допомагати іншим, вирішувати питання, на які, здавалося б, неможливо знайти відповіді…
Діапазон наукових інтересів професора Півняка надзвичайно широкий. У центрі його уваги перебувають актуальні проблеми перехідних процесів в енергосистемах. Особливу увагу дослідника привертають складні маловивчені або дискусійні проблеми, зокрема такі, як ефективність систем електропостачання, перетворення параметрів електроенергії. Як лідер паливно-енергетичного комплексу в номінації «Вчений» у 2003 році ректор НГУ став фіналістом Всеукраїнського конкурсу. Але хто зможе успадкувати безцінні знання визнаного науковця? Який учень стане на такий складний шлях, де необхідна надзвичайна самовідданість?
Національний гірничий університет звичайно сприяє перспективному росту молодих вчених, але ж тривога не залишає серце. Талановиті науковці мають відчувати, що держава розвивається і рухається вперед і завдяки їх розуму та праці.
Саме тому в Національному технічному університеті «КПІ» на чолі з його ректором, академіком НАН України Михайлом Захаровичем Згуровським, створено Науковий парк «Київська політехніка» (відповідно до спеціально ухваленого Верховною Радою Закону). Він передбачає систему правил для взаємодії чотирьох груп учасників. Перша – це наукові групи, які генерують інноваційні впровадження; друга – факультети і кафедри, що забезпечують якісний інтелектуальний капітал; третя – компанії, які знаходяться на ринку високотехнологічної продукції і потребують підживлення новими ідеями та фахівцями, і четверта – інвестиційні та венчурні фонди.

читати