Завантажити

як «чемпіон чемпіонів». Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора в 1939 році.
23 Наш край. Збірник праць з археології, історії та музеєзнавства. Дніпропетровськ, 1.97і1, с. 82.
24 Южнорусская областная сельскохозяйственная промышленная и кустарная выставка в Екатеринославе, 1910 г. Изд-во Екатерино-славского губернского земства, 1912, с. 206.
25 Рогов В. Я. История статуи медной//Простор.— 1976.— № 4.
26 Ватченко Г. Ф. Більшовичка//Зоря.— 1967.— 8 берез.
27 Шубравська М. М. Д. I. Яворницький.— К., 1972.— С. 99.
28 Козачковський Андрій Осипович (1812—1899) — переяславський повітовий лікар. Т. Г. Шевченко познайомився з ним у Петербурзі в 1841 році, часто гостював у Козачковських, особливо в 1843—1845 pp. Тут він лікувався, написав свої безсмертні твори «Наймичка», «Кавказ», «Заповіт» та інші. Козачковський матеріально підтримував Шевченка тоді, коли той був па засланні. Поет присвятив йому вірш «А. О. Козачковському» (1859).
29 У Дніпропетровську по вулиці Севастопольській, 10, жив старий лікар-ларинголог Панько Петрович Зунченко — це син П. І. Зуйченка. Він стверджував, що рукопис автобіографії ї. Г. Шевченка весь час зберігався в їхній сім'ї, а в 1906 році, коли про це довідався Д. І. Яворницький, рукопис перейшов до його рук, а потім — у музей.
30 Яворницький Д. І. Матеріали до біографії Т. Г. Шевченка.— Катеринослав, 1909.— С. 23.
31 Там же.— С. 45.
32 Колосов В. Активне Шевченкове слово//Зоря.— 1967.— 8 берез.
33 Южная заря.— 1914.— 27 февр.
34 У цьому нарисі дещо використано з матеріалу М. Розумного «Пам'ятник», вміщеного у книзі «Вінок великому Кобзареві» (Дніпропетровськ, 1961, с. 112 — 116).
35 Історія міст і сіл УРСР. Дніпропетровська область.— К., 1969.— С. 876.
36 Листи зберігалися в особистому архіві фотографа М. Залізняка, а потім, десь у 70-х роках, він подарував їх ІМФЕ.
37 Оригінал цього листа весь час зберігався в архіві Лисавети Павлівни Тушкан (м. Київ), а в кінці 1963 року вона передала його Київському Центральному республіканському архіву.
38 Цей собор і нині височить на березі Самари. Його взято під охорону держави. В ньому в 1978 році відкрито відділ народного і декоративно-прикладного мистецтва Дніпропетровського художнього музею. Експонати привертають увагу жителів нашої країни та зарубіжних туристів.
39 Репин И. Сокровище русского искусства.— М., 1949.— Т. 2.
40 Яворницкий Д. И. Как создавалась картина «Запорожцы»//Художественное наследство. И Е. Репин.—М.; Л., 1949.— Т. 2.— С. 74.
41 Позував для постаті цього хлопчика син Рєпіна — Юра.
42 Поруч з величезним козаком, написаним з професора Рубця, стоїть худий, високий козак з похмурим обличчям у хутряній шапці. Для цієї постаті позував артист Ф. І. Стравинський.
43 Це означає, що на голову надівали макітру і по ній підстригали волосся.
44 Цього бурсака Рєпін писав не з живого Мартиновича, а з його маски, знятої з обличчя молодого художника. Коли в Академії мистецтв робили форму з голови Мартиновича, він усміхнувся, цю усмішку було зафіксовано у гіпсі. Маска попала до рук відомого українського художника О. Сластіона. Рєпін побачив у нього цю маску й попросив передати йому, щоб написати бурсака в його «Запорожцях».
45 Така люлька була в музеї. Яворницький казав про неї: «Ось бачите, яка люлька — сюди з фунт тютюну влізе. А такий козак, як Тарас Бульба, викурював її за один раз».
46 Алексеев Г. П.— колишній катеринославський губернський предводитель дворянства, нумізмат, мав величезну колекцію козацької старовини, влітку жив у своєму маєтку в Котівці Катеринославської губ., а взимку — в Петербурзі, був у чині гофмейстера царського двору.
47 Яворницкий Д. И. Как создавалась картина «Запорожцы» // Художественное наследство. И. Е. Рєпин.—М.; Л., 1949.—Т. 2.— С. 98—105.
48 Великий Рєпін І. Ю. багато зробив для України. Пензлю геніального художника належать картини «Українська селянка» (1880), «Портрет Т. Г. Шевченка» (1888), «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880 — 1891), «Українське весілля» (1928) та багато інших. Його перші життєві враження були пов'язані з Україною: акварель «Бандурист» художник намалював у 15 років.
49 Всі листи, про які йде мова в оповіданнях «Гопак — танок запорожців» та «Як народились славнозвісні «Запорожці», опубліковані в різних джерелах. Дослідниця М. М. Шубравська встановила, що 43 листи художника (із 60) опубліковано 1952 року науковими співробітниками Третьяковської галереї Н. Г. Галкіною і М. Н. Григор'євою (див. И. Е. Репин. Письма к художникам и художественным деятелям. М., 1952); 7 листів Яворницького до Рєпіна (із ЗО) надрукував 1962 р. Б. С. Бутник-Сіверський (див. Репин и Украина. Письма деятелей украинской культуры и искусства к Репину, 1896 — 1927); останні 23 листи опубліковано М. Шубравською. Радуга.— 1967.— № 10.— С. 154 — 169.
50 Гиляровский В. Москва и москвичи.— М., 1957.— С.

читати