Електронна бібліотека/Проза
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
по-нашому: Ґоу ту на фіґ, каззззьол!
Певно, попав не в той виборчком.
17 жовт. Фіолетові гади відключили світло і газ. Запаси Мркчт...тяна скінчилися. Місцеве виробництво зупинилося. На обрії рискають китайці – невеличкими загонами. Сніг розстав. Холодний осінній вітер носить рідними рахманами пучки вовни: у зайців линька. Чекай знов снігу.
19 жовт. Дочекалися. Поки що снігу.
Пробуджений Культяпкін пожертвував на революцію три мішки амуніції часів Другої світової війни, в тому числі рулон брезенту і три одиниці рухомого складу, тобто два радянські бетеери і один фашистський мотоцикл, не рахуючи полуторки часів розвиненого соціалізму, яку тут же вирішили подарувати власним дітям-сиротам, які невідомо як виростали без материнської ласки матерів-заробітчанок, що й досі не повернулися, не зважаючи на новий виток Революції.
Три дні на радощах гасали бетеерами по засніжених рідних теренах, лякаючи обнаглітих китайців, линяючих зайців і фіолетового Покукальського, клеїли плакати і розкидали прокламації про свого кандидата.
26 жовтня. День народження пана Каправки – славного бояна-злотоуста і преславного козацького отамана. Святкували фист! Гайдук Маре-Паприкашу фундував ящик “Білого аїста”, який беріг замість оберегу за стойкою бару, отець Миколай – фляжку церковного кагору, прапорщик Культяпкін – торбу телячих консервів з “НЗ” Першої світової. Марусякова теща – вареники з капустою.
Діти-сироти, накравши в китайців піротехніки, а на складах Культяпкіна – патронів з часів Третьої світової, палили багаття і тішили пана отамана воєнними салютами та святковими феєрверками. Співали “ Хепі бездей ту ю”, “Многая літа”, “ Ще не вмерла” та інші пісні, думи та славні на честь пана отамана.
28 листопада. Удосвіта несподівано привезли урни та американську журналістку з телебаченням. Сказали, що сьогодні перший тур виборів. Як швидко летить час! Особливо під час Революції!
Тут же проголосували. Марусякова теща підігріла у ще теплій рінні вчорашніх багать вареники з капустою. Маре-Паприкашу дістав з під стойки ще один оберіг. Співали славні-гімни Революції, давали інтерв’ю американці, впевненні свято у перемозі.
О 12 ночі оголосили несподівані результати. Перемогли фіолетові, набравши на одному адмінгорбі у складі п’ятьох виборців понад тисячу голосів за приблизними підрахунками Калатайла.
Першим озвірів від такої брехні діві (дрібний власник), він же в минулому прапорщик, а нині бузковий повстанець Культяпкін і з криком: – За мной, братва! – кинувся на фіолетового противника. За ним – решта. Зав’язався нерівний бій, з перевагою на боці бузкових. Ворог був повержений: деморалізована обслуга Мркчт...няна розбіглася, Калатайло, як Штірліц, перейшов на наш бік. Контру Покукальського віддубасили до темно фіолетового кольору, але лишили на горбі, щоб не порушувати конституційне право на вибори.
Повернулися з контрибуцією: консервами московського виробництва і залишками алкогольних напоїв вітчизняного виробництва. У корчмі потепліло. Козацтво співає, святкує першу перемогу. Діти-сироти гасають на бетеерах по околицях, лякають зайців з китайцями.
3 листопада. Покукальський викликав “Беркут”. Діти-сироти підірвали один склад із боєприпасами на території Культяпкіна. Стало тихо. Культяпкін теж задоволений. Давав інтерв’ю ескімоському радіо по супутниковому телефону.
5 лист. Почувши по радіо про вибухи на Культяпкінських складах, приїхали феміністки-мироносиці. Привезли мариновані фіґи в бляшанках, вітаміни і жіночі романи. Усе бачив уперше в житті. Феміністки як феміністки. Тільки дуже вівкають в непідходящий момент і поняття не мають, що таке вареники, а на холодець думають, що холодильник... А так – жінки як жінки.
7 лист. Із самого ранку пан Варцаба, тобто – я сам, на правах комісара-політрука, провів коротку історичну довідку, в якій розповів, що саме в цей день майже двісті років тому почалася Велика Перманентна Революція, яка продовжується на наших теренах ще й досі, хоч уже світ про неї давно забув.І ще розказав багато цікавого. Козаки дивувалися, цілувалися з феміністками. А ввечері їли фіґи, розучували “марсельєзу”, каталися на бетеерах. Фіолетовий гад Покукальський від заздрості викликав кінну міліцію.
Опівночі прицокотіла кінна міліція. Довелося ділитися фіґами і феміністками.
10 лист. Поліція відцокотіла копитами в напрямку Коломії. Покукальского віддубасили. Одна з феміністок лишилася доглядати, признавшись, що не знала більшого щастя, як у цей виток Революції. Якщо це стосується фіолетового гада Покукальського, то обідно. Але – дідько з ними з тими бабами – їм не вгодиш!
15 лист. Теща Мару сяка вчила феміністок варити вареники і холодець із зайчатини. Знову каталися на бетеерах. Уночі знов очей не склепив через те вівкання. Добре, що роботу маю – писати для нащадків літопис Революції.
На світанку стався інцидент: пан Каправка, ледве на ногах
Останні події
- 17.05.2024|14:06Оголошено короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 10.05.2024|18:25ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Сергія Руденка "Анатомія ненависті. путін і Україна"
- 07.05.2024|08:2711-12 травня у Львові відбудеться Coffee, Books & Vintage Festival #4
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова