Re: цензії

03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка

Події

13.11.2009|08:20|Буквоїд

У Нью-Йорку помер художник та літератор Вагріч Бахчанян

Бахчанян народився в Харкові, де вчився в місцевій студії декоративного мистецтва у авангардиста Василя Ермілова. У 1965-му році вперше взяв участь у неофіційній виставці.

Незабаром Бахчанян переїхав до Москви, де з 1967 по 1974 рік працював у відділі гумору «Літературної газети» «Клуб 12 стільців» разом з Володимиром Івановим, Ігорем Макаровим і Віталієм Песковим, публікувався в журналах «Знание — сила» і «Юность». Багато придуманих ним афоризмів та гострот  увійшли до фольклору: «Ми народжені, щоб Кафку зробити бувальщиною!», «Мистецтво належить народові і вимагає жертви», «Бий байдики — рятуй Росію!», «Вся влада — сонетам». Крім того, Бахчанян вигадав псевдонім «Лимонов» своєму другу, письменникові і поету Едуарду Савенко.

У 1974 році Вагріч Бахчанян емігрував до Нью-Йорку, де продовжував активно працювати. Останніми роками багато його робіт виставлялися в Москві, Нью-Йорку, Лас-Вегасі, Києві та Відні.


Інформація: lenta.ru

Фото: dic.academic.ru



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери