Re: цензії

03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
02.01.2025|Галина Максимів, письменниця
Про вибір ким бути: ножицями чи папером
31.12.2024|Михайло Жайворон
Між рядками незвіданих тиш
31.12.2024|Галина Максимів, письменниця
Подорож, яка змінила світ на краще
30.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Femina est…
30.12.2024|Віктор Вербич
Коли любов триваліша за життя
30.12.2024|Петро Білоус, доктор філології, професор
«Небо єднати з полем...»
18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань

Події

13.11.2009|08:20|Буквоїд

У Нью-Йорку помер художник та літератор Вагріч Бахчанян

Бахчанян народився в Харкові, де вчився в місцевій студії декоративного мистецтва у авангардиста Василя Ермілова. У 1965-му році вперше взяв участь у неофіційній виставці.

Незабаром Бахчанян переїхав до Москви, де з 1967 по 1974 рік працював у відділі гумору «Літературної газети» «Клуб 12 стільців» разом з Володимиром Івановим, Ігорем Макаровим і Віталієм Песковим, публікувався в журналах «Знание — сила» і «Юность». Багато придуманих ним афоризмів та гострот  увійшли до фольклору: «Ми народжені, щоб Кафку зробити бувальщиною!», «Мистецтво належить народові і вимагає жертви», «Бий байдики — рятуй Росію!», «Вся влада — сонетам». Крім того, Бахчанян вигадав псевдонім «Лимонов» своєму другу, письменникові і поету Едуарду Савенко.

У 1974 році Вагріч Бахчанян емігрував до Нью-Йорку, де продовжував активно працювати. Останніми роками багато його робіт виставлялися в Москві, Нью-Йорку, Лас-Вегасі, Києві та Відні.


Інформація: lenta.ru

Фото: dic.academic.ru



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери