Re: цензії

07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Володимир Полєк – жива енциклопедія
03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
02.01.2025|Галина Максимів, письменниця
Про вибір ким бути: ножицями чи папером
31.12.2024|Михайло Жайворон
Між рядками незвіданих тиш
31.12.2024|Галина Максимів, письменниця
Подорож, яка змінила світ на краще
30.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Femina est…
30.12.2024|Віктор Вербич
Коли любов триваліша за життя
30.12.2024|Петро Білоус, доктор філології, професор
«Небо єднати з полем...»
18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
Головна\Події\Презентації

Події

04.04.2012|08:44|Наталія Деркач

Європейський прорив «Українського пріоритету»

У Будинку письменників відбулася презентація книги-білінгви «Нічна розмова з Європою» за участю автора, поета Станіслава Бондаренка та перекладача з Великобританії Стефана Комарницького, а також відомих колег -- Івана Драча, Миколи Жулинського, Василя Шкляра, ведучого вечора Володимира Шовкошитного та інших.

Іван Драч відзначив вагому роль перекладача Стефана Комарницького, з яким познайомився днем раніше - на презентації англомовної збірки П. Тичини, й означив непрості стосунки Європи за часів Союзу. Автор передмови до книги М.Жулинський наголосив: «Цією полемічно бурхливою «нічною розмовою» Бондаренко кидає виклик Європі, відкриваючи сміливо своє обличчя задля зближення позицій та витворення єдиних правил гри в процесі порозуміння і єднання. З цією метою поет «вихоплює» з глибин буття нашого народу... аргументи для докорів Європі за її байдужість до долі великого народу, який завжди поривався до єднання з європейським світом». Микола Григорович доречно згадав лекції з історії слов´янських літератур, які у Парижі читав Адам Міцкевич, в одній із них акцентуючи: «Слов´яни завжди тяжіли й досі тяжіють до Заходу; всі вони отримали від Європи релігію, військову організацію, мистецтва й ремесла і, в свою чергу, справляли величезний вплив на Захід. Але їхній внутрішній і духовний світ і досі залишається майже невідомим».

Справді по-європейськи охарактеризував нюанси перекладів Комарницького літературознавець Дмитро Дроздовський і привітав автора «Нічної розмови» з блискучим проектом, проілюстрованим Саргієм Якутовичем.

Василь Шляр, який до виступу сидів у залі в упівській кашкетці, зазначив, що поету пощастило з перекладачем, бо саме пана Стефана в Голлівуді радили і йому для перекладу «Чорного ворона», над яким вже нібито працює пан Стефан. Потім Шкляр попросив іще п´ять додаткових хвилин і почав закидати літературознавцеві Дмитру Дроздовському, що той критикував його роман. За Дмитра, який, до речі, сам дуже по-європейськи охарактеризував особливості перекладів Стефана Комарницького із Тичини і Бондаренка, вступилися інші, вважаючи, що відомий прозаїк відмовляє молодим критикам-інтелектуалам у праві на власну думку.   

Через годину ведучому передали записку, подібних до якої, за словами В.Шовкошитного, він ще не отримував, - у ній була чимала сума й прохання продати на ці гроші кількадесят «Нічних розмов», бо тернопільчани поспішали на потяг; а ще просили один із примірників з дарчим написом усіх причетних до книги - «для пана Любомира». Так і зробили, бо йшлося про найбільш читаючий у нас Чортківський медколедж та його директора.

С.Комарницький привітав українців з тим, що вони мають  потужну поезію, починаючи з «Розстріляного Відродження», й читав уривки «Нічної розмови» англійською по черзі з автором.

Поет Станіслав Шевченко відзначив, що з часу прочитання поеми в «Літературній Україні» перебуває під враженням «від цього справді європейського тексту», а прозаїк Василь Базів наголосив, що ми дозріли до розмови з Європою на рівних, адже поема веде до «вичавлювання із себе комплексу меншовартості», а сам автор говорить як вільна людина...


Під час роздачі подвійних автографів (ліворуч на передньому плані Стефан Коарницький)

Член НСПУ та СП Казахстану Рустем Жангожа охарактеризував поему-кліп під філософським кутом і сповістив, що її перекладають казахською. А Всеволод Ткаченко читав уривок поеми французькою, і навіть для тих, хто не володіє мовою Гюго й Аполлінера, він видався мелодійним.

Наступного дня в Інституті філології відбулась друга презентація. Гарною несподіванкою було те, що Фонд вільних журналістів імені В´ячеслава Чорновола (голова Дмитро Понамарчук) закупив для всіх присутніх по «Нічній розмові» - потім книгу довго підписував поет у парі з перекладачем.

Додамо, що випустило білінгву одне з юних наших видавництв «Український пріоритет», створене поетом Володимиром Шовкошитним. Як сказав пан Комарницький, презентація книги в Англії теж не за горами.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери