
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Майстер метаісторичного колажу
Мілеті Продановичу виповнюється 59 років.
Сербський письменник і художник Мілета Проданович (по-сербськи: Милета Продановић, Mileta Prodanović) народився 19 квітня 1959 року в Белграді. У 1983 році закінчив малярське відділення факультету образотворчих мистецтв Белградського університету у класі професора Стояна Челича. На цьому ж факультеті у 1985 році здобув маґістерський ступінь у класі професора Зорана Петровича. У 1989–1990 роках пройшов спеціальний курс у Королівському коледжі мистецтв (Royal College of Arts) у Лондоні. У 2009 році на факультеті образотворчих мистецтв, під керівництвом професора Чедомира Васича, здобув звання доктора образотворчих мистецтв. Від 1989 року працює на рідному факультеті, де в 2012 році був обраний професором. 4 лютого 2015 року Мілета Проданович був обраний головою Національної ради з питань культури уряду Сербії.
Від 1980 році Мілета Проданович бере участь у виставках. Мав персональні виставки та брав участь у групових виставках на теренах колишньої Югославії, а також у багатьох європейських містах (Рим, Тюбінґен, Тулуза, Каркасон, Відень, Ґрац, Прага, Реґенсбурґ, Київ та інших). У 1986 році був одним із художників, які представляли Югославію на Бієналє у Венеції. Його картини знаходяться у найповажніших державних і приватних збірках Сербії (Музей сучасного мистецтва та Народний музей у Белграді, галерея «Надежда Петрович» у Чачаку та багатьох інших). Мілета Проданович був учасником найважливішої бєлградської мистецької групи 1980-х років – Alter Imago (разом із Надою Алаваньо, Тахіром Лушичем і Владою Ніколичем). У своїх художніх циклах митець звертається до проблеми взаємодії мови / тексту / картини / вистави. У його творчості домінують діалогічна практика й метаісторичний колаж. Останніми роками у своїй інтерпретації дійсності Мілета Проданович усе частіше використовує фотографії.
Від 1983 року Мілета Проданович публікує прозу, есеїстичні тексти з галузі візуальних мистецтв, бере участь у вітчизняних і міжнародних зібраннях в галузі вивчення культури.
Мілета Проданович є автором романів «Вечеря у святої Аполонії» («Вечера код Свете Аполоније», 1983), «Нові Клюні» («Нови Клини», 1989), «Пес з перебитим хребтом» («Пас пребијене кичме», 1993), «Танцюй, чудовисько, під мою ніжну музику» («Плеши чудовиште на моју нежну музику», 1996), «Червона шаль із чистого шовку» («Црвена марама сва од свиле», 1999), «Це міг би бути ваш щасливий день» («Ово би могао бити ваш срећан дан», 2000), «Сад у Венеції» («Врт у Венецији», 2002), «Еліс у країні святих коропів» («Елиша у земљи светих шарана», 2003), «Колекція» («Колекција», 2006); збірок новел «Дорожні нариси за картинами і етикетками» («Путoписи по сликама и етикетама», 1993), «Небесна опера» («Небеска опера», 1995); поетичної збірки «Міазми» («Мијазма», 1994); книжок есеїв «Око в дорозі» («Око на путу», 2000), «Старіший і гарніший Белград» («Старији и лепши Београд», 2001).
У Мілети Продановича є новела «Музей крилатої дитини», у якій з’являється мотив туристичних відвідин Чорнобиля. На питання Деяна Айдачича: «Чи Вам було відомо, що такі тури вже існують, чи то Ваша письменницька уява співпала з дійсністю?» – Мілета Проданович відповів: «Недаремно кажуть, що очі сьогоднішньої людини “продовжені” телебаченням. У мене немає звички систематичного перегляду програм, але «на бігу» можна побачити все, особливо в зарубіжних “дослідницьких” передачах, які зараз легкодоступні завдяки кабельній системі. Жахливі пропагандні програми часів Мілошевича відучили мене дивитись вітчизняне телебачення, і це, можливо, єдиний непоганий наслідок тих жахливих часів в особистому плані. А отже, я десь на рівні підсвідомості тримав ті картини і факт, що організовані відвідання можуть і започаткувати. Але не був цілком упевнений. У будь-якому випадку, туристичний інтернаціонал давно сягнув сфери горизонту, отже, мандрівки забороненими зонами, навіть коли ті зони можуть зашкодити здоров’ю допитливих паломників, навіть коли відвідання може виглядати як копирсання в чиїхось ранах, – цілком можливі, очікувані, передбачувані».
Мілета Проданович здобув чимало премій в галузі образотворчого мистецтва, мистецької критики та літератури, зокрема такі: премія на IX міжнародній виставці оригінального рисунку (Рієка, 1984), премія ім. Лазаря Трифуновича за мистецьку критику (Белград, 1993), премія фонду Івана Табаковича за образотворче мистецтво (Белград, 1996), премія на 40-му Жовтневому салоні (Белград, 1999), премія Bulgarica за найкращу книжку на теренах колишньої Югославії (2000), премія міста Белграда за літературу та переклад (Белград, 2003), премія ім. Сави Шумановича за видатні художні досягнення (Новий Сад, 2006), премія «Золотий соняшник» за найкращу книжку 2007 року (Врбас, 2008, за книжку «Агнець»), премія сучасної митецької чуттєвості фонду Тодора Манойловича (Зренянин, 2011).
Проза Мілети Продановича перекладалася англійською, іспанською, італійською, французькою, німецькою, польською, словенською, болгарською, македонською, грецькою та іншими мовами.
Українською мовою окремі твори Мілети Продановича переклали Наталія Чорпіта, Наталія Білик, Людмила Данилюк, Алла Татаренко (Господаря його голос // Антологія сербської постмодерної фантастики. – Львів, 2004; Амібуса (уривок з роману «Колекція») // Потяг 76: Балканський експрес. – Чернівці, 2007; Тесла в металі // Украс: Українсько-сербський збірник. – 2007. – Вип. 2; Сад у Венеції (фрагмент з роману); Есмеральда: Оповідання // Украс: Українсько-сербський збірник. – 2008. – Вип. 3).
Про Мілету Продановича написано чимало, найбільше сербською мовою, зрозуміло. Та існує ціла низка статей про нього і українською мовою.
Згадаємо хоча б статті Лідії Меренік «Мілета Проданович – самосвідомість постмодерного митця у добу кризи» і Деяна Айдачича «Ще раз про роман Продановича “Нові Клюні”» (Украс: Українсько-сербський збірник. – 2008. – Вип. 3), Алли Татаренко «“Вечеря у святої Аполлонії” Мілети Продановича як постмодерна біографія» (Вісник Львівського університету. − 2009. – Вип. 48) і «Розвиток постмодерністської стратегії семантизації форми у період постпостмодернізму (роман М. Продановича “Сад у Венеції”)» (Українське літературознавство. – Львів, 2011. − Вип. 73), Наталії Білик «Роман Мілети Продановича “Колекція” у світлі сучасного українського перекладу» (Украс: Українсько-сербський збірник. – 2010. – Вип. 5).
Коментарі
Останні події
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025