Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва, як один з організаторів і безпосередній учасник громадського обговорення Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі, яке відбувалося 15 жовтня 2010 року в м. Львові, цим листом реагує на Наказ № 58 (Про затвердження Концепції літературної освіти) від 26.01.2011, затверджений МОНМС, за підписами Табачника Д.В. і Єреська О.В.

У зв’язку з тим, що Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва, разом з Управлінням освіти Львівської міської ради проводив громадське обговорення Концепції літературної освіти України за безпосередньої участі її співавтора, професора, доктора філологічних наук Ніколенко О.М., ми хочемо висловити свою позицію щодо Проекту Концепції, представленого 15 жовтня 2010 р. під час громадського обговорення, і щодо завершальної форми цієї Концепції у вигляді додатка до Наказу від 26 січня 2011 р., затвердженого Табачником Д.В. Ми категорично стверджуємо, що Концепція у такому вигляді, в якому вона набула чинності, є абсолютно неприйнятною, бо є за своєю суттю антиукраїнською і відображає імперську ідеологію "русского мира". Крім того, вона у багатьох своїх положеннях суперечить тексту, представленому авторами Концепції, який виносився на громадське обговорення.

            Проект Концепції, що його презентувала проф. Ніколенко О.М. від імені авторської групи розробників Концепції, учасники обговорення, серед яких були присутні представники Управління освіти Львівської міської ради, провідні методисти м. Львова, вчителі, літературознавці, перекладачі, письменники, а також журналісти, у цілому було підтримано. Інформація про перебіг обговорення у вигляді прес-релізів була надіслана у провідні львівські періодичні видання, а також у загальноукраїнські фахові видання для вчителів, зокрема у газети «Українська мова та література», «Зарубіжна література», журнал «Українська література в загальноосвітній школі» тощо, а також надана радіо- і тележурналістам (повідомлення про перебіг обговорення прозвучали в ефірі радіо «Львівська хвиля»).

     Під час обговорення Проекту Концепції учасники розмови погодилися з тим, що літературна освіта в Україні потребує кардинальних змін, оскільки її сучасний стан не відповідає викликам сьогодення. Було відзначено, що автори Концепції в принципі врахували найважливіші навчально-виховні аспекти вивчення літератури в загальноосвітній школі.

     Щоправда, обговорюваний Проект Концепції містив окремі тези, які викликали активне несхвалення учасників обговорення.

·         1. Було зазначено, що формулювання «різних народів України» суперечить Конституції України, зокрема статті 11 Основного закону ("Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України"), бо в Конституції в принципі не вживається словосполучення «різні народи України», а лише «корінні народи» та «національні меншини». Підкреслювалося, що у контексті обговорюваної Концепції ця нібито незначна деталь має дуже важливе значення.

·         2. Учасники громадського обговорення не погодились із тим, що вивчення літератури в 11-річній загальноосвітній школі має «забезпечити розкриття гедоністичної функції літератури», оскільки цей термін означає задоволення тілесних чуттів.

·         3. Також учасники дискусії не до кінця погодилися з тим, як у Концепції сформульовані деякі дидактичні принципи, оскільки вони відображають застарілі підходи до навчального процесу.

·         4. Недоцільним видалося включення до навчального процесу елементів, які утруднюють розуміння і засвоєння навчального матеріалу («вивчення художньої літератури в загальноосвітніх закладах України здійснюється на підставі оригінальних (українських та іншомовних) текстів, а також перекладів (при вивченні світової літератури»). При цьому зазначалося, що «робота з художніми текстами мовою оригіналу» в умовах, коли ні вчителі, ні учні нею досконало не володіють, практично неможлива і насправді лише утруднюватиме процес вивчення окремих творів світової літератури, а запропонований у Проекті Концепції виклад основ теорії і практики перекладу значно перевищує можливості сприйняття середнього учня загальноосвітньої школи.

·         5. Порушувалося також питання доцільності цілісного підходу до вивчення художніх творів. При цьому неодноразово підкреслювалася необхідність включення до шкільної програми не уривків чи фрагментів, а повних текстів художніх творів, незалежно від їхнього обсягу.

Але учасники громадського обговорення в цілому підтримали Проект Концепції, при цьому окремі його положення було відзначено як дуже позитивні.

•   1. Вказувалося на актуальність нової Концепції, яка у запропонованій для громадського обговорення редакції відображала, зокрема, зростаючу потребу виховання національно свідомого покоління, розширення зв’язків України з іншими країнами, орієнтацію на входження України до Євросоюзу тощо. Ці настанови, присутні у Проекті Концепції, жодною мірою не відображені у Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі, затвердженій Наказом МОНМС № 58 від 26.01.2011.

•   2. Учасники дискусії висловилися за оптимізацію кількості художніх текстів і теоретичного матеріалу. При цьому обговорювалися умови забезпечення цілісного і послідовного засвоєння навчально-виховного матеріалу на уроках літератури, доцільність свободи вибору окремих творів (з боку як учителя, так і учня), можливості розвитку в учнів критичного й аналітичного мислення у процесі аналізу прочитаного, а також формування в них комунікативних здібностей та навичок діалогічного мовлення.

•   3. Наголошувалося, що у Проекті Концепції належну увагу приділено віковим особливостям учнів. Йшлося також про те, що сучасний учень певною мірою відрізняється від свого ровесника 20-30 років тому. Про це треба пам’ятати під час відбору текстів до шкільної програми.

•   4. Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва однозначно підтримав таке положення Проекту Концепції від 15 жовтня 2010 р. (не включене в остаточну редакцію Концепції):

«Основну увагу в 5-7 класах слід зосередити на вивченні творів сучасної дитячої літератури, а також золотого фонду дитячої класики різних жанрів. Актуальна проблематика художніх творів має сприяти процесу виховання дітей, формуванню в них моральних якостей. Художня література містить у собі потужний потенціал для прилучення учнів до національних традицій, для формування в них почуття гордості за українську мову й літературу, за мови й літератури національних меншин України в суцвітті культурних надбань людства».

Оскільки Проект Концепції, що виносився авторами Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі на громадське обговорення, був усього лише проектом, ми усвідомлюємо, що не всі побажання, висловлені в процесі обговорення, могли бути враховані. Проте з уже затвердженого документа вилучено багато принципових моментів, причому саме тих, які стали визначальними у процесі схвалення цієї Концепції (зокрема, про значення української літератури, національну ідентичність, євроінтеграцію та ін.). Як відомо, окремі автори Концепції публічно заперечують свій стосунок до остаточної редакції тексту, оприлюдненого в Наказі № 58 від 26.01.2011, заявляючи про фальсифікацію їхніх підписів у цьому надзвичайно важливому документі, затвердженому Міністром освіти і науки, молоді та спорту України. Це ставить під сумнів правомочність даного документа як такого. Затверджена Д.В. Табачником Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі суттєво відрізняється від тексту Проекту Концепції, який виносився на обговорення від 6 червня 2010 р., і від того тексту, який 15 жовтня 2010 р. обговорювався на засіданні Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва й Управління освіти Львівської міської ради. Ми переконані, що з огляду на фальсифікацію підписів авторів Концепції є підстави вважати цей Наказ нечинним. У процесі підготовки цього документа було допущено грубі правопорушення (підміна тексту, фальсифікація підписів авторів), крім того, в оприлюдненій редакції Концепції містяться висловлювання, які суперечать Конституції України і є дискримінуючими стосовно мови і літератури титульної нації, відображають політичні погляди Міністра освіти, науки, молоді та спорту Д.В. Табачника.

Таблиця принципових відмінностей

Оскільки та редакція Концепції, яку було затверджено Наказом № 58, не може бути прийнятною з міркувань, викладених вище, Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва пропонує переглянути її основні положення, взявши за основу Проект Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі, представлений авторською групою (д. філол. н., проф. Ніколенко О.М. (Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка), д. пед. н., проф. Мірошниченко Л.Ф. (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова), д. філол. н., член-кор. НАН України Сулима М.М. (Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України), д. філол. н., проф. Кавун Л.І. (Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького), головний спеціаліст департаменту загальної середньої  та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Таранік-Ткачук К.В.), і допрацювати її в узгодженні з провідними освітянами та фахівцями з літератури та викладання літератури в Україні, з членами Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, більшість яких є спеціалістами з історії розвитку дитячої літератури в Україні.

Реформа в літературній освіті України вкрай необхідна, і тепер потрібно спільними зусиллями представити гідну Концепцію літературної освіти в загальноосвітній школі, але вже з урахуванням інтересів України, а не антиукраїнських уподобань окремих представників її чинного уряду. Ми повинні подбати про забезпечення пріоритету національних цінностей задля виховання свідомого покоління громадян України.

9.02.2011 р.

Львів

Члени Ради Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва:

l      Уляна Гнідець – Президент ЦДЛДЮ, член Міжнародного наукового товариства дослідників дитячої літератури (IRSCL), кандидат філологічних наук, доцент Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка»;

l      Мар’яна Савка –письменниця, поетеса, головний редактор видавництва «Старого Лева»;

l      Маріанна Кіяновська – письменник-перекладач, член Національної спілки письменників України, член Асоціації українських письменників;

l      Наталя Трохим – поет, перекладач, лауреат премії М. Рильського, літературний редактор, викладач факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка;

l      Оксана Лозова – поет, лауреат премії імені М. Шашкевича, редактор.

l      Тетяна Качак – голова Івано-франківської філії Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника;

l      Катерина Савич – методист, викладач української мови та літератури, Ставропігійський професійний ліцей м. Львова;

l      Галина Гудзьо – журналіст, керівник відділу культури газети «Високий замок».