
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
«Котострофи» кота Нечуя
Олександра ОРЛОВА .Нечуй невмирущий. – Харків: Ранок, 2019. – 72 с.
У реалістичній повісті «Нечуй Невмирущий» викладена незвична історія дружби, пригод і містичних котячих життів. Авторка Олександра Орлова пропонує читачам поглянути на домашніх улюбленців доволі небуденно: адже вони бувають не тільки друзями, а й рятівниками. А це вже інтригує.
Сюжет книжки розвивається разом із неабиякою динамікою пригод двох друзів Леся і Остапа, а також курйозних витівок кота Нечуя. Щоразу втрапляючи в нові ризиковані інциденти, хлопці ведуть відлік котячим життям згідно з повір’ям, що їх має бути аж 9!
Остап по-особливому переймається цієї теорією. І хоче за будь-яку ціну врятувати життя коту Нечую. До речі, котяче ім’я підібране зумисно: Нечуй – значить не чує. Утім, цікаво, що не лише кіт може «похизуватися» цим ім’ям. А ще й був відомий український письменник-класик Іван Нечуй-Левицький, який своїм твором «Кайдашева сім’я» заклав чудові приклади літературного реалізму. Персонажі Орлової теж реалістичні та гумористичні, наближені до тих, яких читачі зустрічають щодня.
Якщо Остап і Лесь – це втілення гумору, то третя і вагома персонажка тексту Емма є втіленням реалістичності. Емма пересувається за допомогою візочка, її життя не сповнене карколомних пригод, навпаки, ми бачимо, як вона проживає певні труднощі. На жаль, Емма з’являється лише в одному розділі і її характер не зовсім зрозумілий. Читачам напевно хотілося б дізнатися про Емму більше. Можливо, в сиквелі?
Як на мене, найсмішніший момент у цій історії трапився, коли хлопці виготовили невеличкий пліт, дали йому назву «Хілак Форте» і призначили капітаном стару однооку ляльку. Вони назвали її Клоп-Циклоп. Це досить кмітливий авторський хід, адже сама лялька є втіленням інакшості.
Утім мені не дуже сподобалося, що авторка не зазначає, де відбуваються події. У книжці згадано, що Остап і Лесь проводять літо на дачі. Але де саме? Яка географічна локація? Гадаю, що читачам, як і мені, хотілося б більше довідуватися про літературні українські локації.
Досить прості і кумедні ілюстрації здебільшого занурюють нас у «котострофи» кота Нечуя. Легко і грайливо ілюстраторка Грася Олійко малює рух кота від життя до життя. Адже майже всі ілюстрації так чи інакше фокусуються на презентації Нечуя. Дві ілюстрації значно вирізняються. Наприклад, на сторінці 24 маємо цілий комікс про одне з життів кота. Надихнувшись цією ілюстрацією, творчі читачі легко можуть створити і свій комікс за основою цієї повісті. А от ілюстрація на сторінці 29 демонструє читачам грайливість української мови.
Персонажів Остапа і Леся на ілюстраціях доволі мало, а Емми взагалі немає. Тому ці персонажі залишаються відкритими для уяви читачів.
«Нечуй Невмирущий» – книжка з гострим сюжетом та веселими пригодами друзів і кота, однозначно сподобається бешкетливим і не дуже хлопцям та дівчатам. Тому рекомендую цю книжку читачам від 4-х до 13-ти років. Ставлю 9 із 10-ти балів.
Мирослав Полянчиков
Коментарі
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus