Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Деніел Ґоулман. "Емоційний інтелект"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Євгенія Бабенко. "Усі мої тривожні дзвіночки"Книги | Буквоїд
- Віктор Домонтович. "Доктор Серафікус"Книги | Буквоїд
- "Змієві вали. Антологія української фантастики ХІХ-ХХІ століть"Проза | Буквоїд
- Євгенія Подобна. "Її вина. 25 історій про сміливість, силу і любов"Книги | Буквоїд
- Павло "Паштет" Белянський. "Битись не можна відступити"Проза | Буквоїд
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
"Знежирений" Кафка і принц сучукрліту: ТОП-5 літературних дебютів-2016
Цей рік був надзвичайно багатим на молодих авторів, чиї імена справді прозвучали.Критики називають 2016 рік надзвичайно продуктивним за кількістю прозових дебютів в українській літературі. І мають на увазі не просто перші книжки молодих авторів, а такі, що справді прозвучали, вийшли в помітних видавництвах, належним чином були представлені і презентовані.
Пробують власні сили в прозі поети, критики, журналісти. Нарешті маємо кілька помітних книжок від випускників популярних літературних курсів. Проза потребує втілення на папері – бо це вірші можна виразно декламувати на публічних заходах, записувати на відео і досягти цим певного рівня слави; проза потребує більше досвіду – треба мати що сказати, особливо в романі, і досвідом кількох емоцій тут не обійтися. Зрештою, за друковану прозу більше платять. Усе це приваблює авторів – і, здається, попри оголошену смерть паперових видань, кожен хоче мати власну книжку, видрукувану, пахучу, з місцем для автографів на першій сторінці.
Мирослав Лаюк. Баборня
Лауреат кількох помітних премій за поезію і драматургію цьогоріч спробував себе у прозі й представив широкому загалу одразу роман. І знову – успіх. Фіналіст конкурсу "Книжка Року BBC", Мирослав очевидно заслуговує на титул "принц укрсучліту". "Баборня" (якщо ви досі не дізналися про значення цього слова із численних рецензій) – це будинок престарілих на діалекті Косівщини. А сам роман – про вітчизняну систему освіти, про старість, про ідентичність Західної України – складнішу, ніж у звичному нам міфі про однозначно патріотичний високорозвинений край. Невмируща вчителька біології Марія Василівна не завжди була старою, мала мрії і чоловіків; утім, завжди була горда і красива, встигла попрацювати в радянізованому карпатському селі і в місті, потрапити в кадр фільму з Софією Ротару, сформувати власну систему цінностей і перевірити її на практиці. Дітей вона не дуже любить, людей, загалом, теж.
Марися Нікітюк. Безодня
Марися Нікітюк давно відома як театральний критик і кінорежисер. Її прозові тексти звучали на літературних читаннях, а тепер нарешті опубліковані на папері. Збірку "Безодня" відзначено літературною премією імені Олеся Ульяненка. Експресіоністичність письма, фізіологізм, вивертання душі й тіла із максимально допустимою відвертістю – описи смерті й любові тут однаково гострі. Дна в цій безодні однаково не сягнеш, і попри очевидно добре письмо, авторка все ж таки нічого нового не пропонує. Сучасна література повертає до реалістичного типу письма, тому, щоб вразити вивертами душі і тіла, потрібно надто багатьох перевершити. Але для читачів, які люблять такі експерименти – це саме те.
Сергій Осока. Нічні купання у серпні
Ще один дебют поета у прозі. Цього разу – у малій прозі. Образки, замальовки, спогади, об´єднані лише свідомістю єдиного ліричного героя. Наскільки цікаво вам читати про чужі дитячі травми, якщо це достатньо художньо описано? Тут є і про бабу з прабабою, і про смерть і похорон кицьки Оксани, і про огірочки та клумби, про бідність ранніх 90-х і пізнішого часу, про шкільне аутсайдерство… Все є. Така поетична рустикальна проза – як дзеркало для читацьких спогадів, травм і комплексів, деталі передані щемко і точно. Щоправда, тут є рівно це і не більше – та доброї мови достатньо для того, щоб компенсувати відсутність інтриги й сюжету.
Павло Кирик. Робота
Про львів´янина Павла Кирика знаємо досить мало, тому його книжка "Робота" – справді відкриття. Видана в рамках серії "Лауреати "Смолоскипа"", ця прозова збірка оповідань не надто розрекламована, але критик Ганна Улюра вже встигла назвати його "знежиреним" Кафкою. Молодий автор вміє будувати фразу (у нинішній літературній ситуації це визнання, а не просто комплімент щодо дотримання правил етикету), і це значною мірою утримує читача в процесі освоєння набору дещо абсурдистських текстових фрагментів. Якісь із цих замальовок можуть існувати поза циклом "Робота", більшість же втрачають, якщо виривати їх із контексту. Ближче до кінця виявляється композиційна продуманість прозового циклу – не те щоб призабуті рушниці вистрелили, але принаймні виявляється, що вони були невипадковими. Саме це плетиво є найцікавішим у книжці, а що ж до тем, то це неодмінно людські стосунки: дружба, любов, самотність, адюльтер.
Алла Дорош. Баобаб
Збірка різнопланових оповідань, яка засвідчує початок хвилі дебютів випускників численних курсів творчого письма (creative writing), які не втрачають популярності. Книжка Алли Дорош – це історії про все, що завгодно: українських олігархів, нелегальний видобуток діамантів в Африці, про проблему абортів і виховання неповносправних дітей, про жіночу силу і стійкість. Враження, що під обкладинкою книжки зібрано весь доробок авторки – настільки вона еклектична. Про жіночу душу Аллі Дорош вдається писати ліпше, ніж про персонажів епохи дикого капіталізму, хоча про останніх читати цікавіше.
Оксана Щур
Додаткові матеріали
- 11 лучших книг года от украинских издательств
- 10 кращих українських книжок 2016 року
- 10 найцікавіших українських і неукраїнських книжок 2016 року
- 10 книжок із різдвяним настроєм
- 2016 рік в українській дитячій літературі: головні події
- 12 найказковіших книжок для зимових канікул та їхні екранізації
Коментарі
Останні події
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!