Серед масиву досліджень природи цього соціального явища помітно вирізняється рецензована робота Віри Валлє. Вона привертає увагу багатством фактичного матеріалу, широтою постановки проблем і охоплення його системи координат. Головний задум авторки, який полягав у розкритті системного змісту корупції, виявленні її особливих ознак, послідовно реалізований у рецензованій роботі шляхом розроблення теоретико-методологічних основ дослідження, виокремлення критеріїв визначення змісту досліджуваного явища розкриття глибинних психологічних характеристик корупції.

Основному контенту книжки передує звернення авторки до Біблії, де вперше в широкому морально-етичному й правовому аспектах було розглянуто поняття корупції. Зміст цього поняття в Біблії визначається як псування відносин між людиною і Богом. Отже, термін «корупція» означає водночас неправильне боговшанування й моральну руйнацію, що вразила людську природу з моменту гріхопадіння першої людини. Будь-який відступ від заповідей Бога є корупцією, а дотримання їх – праведністю. Богу в Біблії притаманна абсолютна праведність, а людині – схильність до корупції. Корупція після виникнення в системі відносин між людиною і Богом поступово поширюється на всі сфери суспільного життя. Тож випадки соціальної корупції, корисливого використання свого становища й лобіювання інтересів відомі й поширені ще з біблійних часів. Виникає навіть спеціальне поняття симонії – продажу й купівлі церковних посад, духовного сану, церковних таїнств, священнодійств і священних реліквій. У широкому сенсі симонія – продаж благодаті Святого Духа. Термін походить від імені самарянського волхва Симона, який намагався викупити в апостолів Петра та Івана дар Святого Духа. Симонія активно практикувалася в Європі в епоху Середньовіччя. Найвідомішим випадком відкритої корупції впродовж всієї історії людства вважається обрання Александра VI Борджіа Римським Папою. Симонія вважається однією з головних причин виникнення Реформації в XVI столітті.

Слід особливо відзначити, що в рецензованій роботі представлена значна методологічна база дослідження корупції. Зокрема, авторка здійснила ґрунтовну реконструкцію основних підходів до дослідження явища корупції: ідеалістично-філософського, структурно-функціонального, інституціонального, економічного й біхевіоралістичного.

На підставі аналізу цих підходів запропоноване авторське визначення поняття корупції як способу використання влади або впливу для отримання особистих переваг шляхом: 1. Пропонування, дачі, одержання виплат, послуг, можливостей та інших благ матеріального або нематеріального характеру; 2. Розкрадання державних або суспільних активів; 3. Зловживання родинними зв’язками й знайомствами (конфлікт інтересів); 4. Одержання особистої конкурентної переваги в обхід публічного порядку; 5. Інших дій або бездіяльності, спрямованих на задоволення власних інтересів за рахунок суспільних.

Віра Валлє у своїй монографії звертає значну увагу на основні види і методи вимірювання корупції, важливі для вивчення причин і наслідків цього явища, а також розроблення ефективних  антикорупційних заходів. Серед них авторка докладно зупиняється на індексі сприйняття корупції, який дає змогу визначити її рівень у державному секторі, та глобальному барометрі корупції, що узагальнює оцінку протидії цьому явищу на підставі опитування понад 100 тисяч громадян у більш як 100 країнах. Глобальний барометр корупції є наймасштабнішим у світі опитуванням громадської думки щодо досліджуваного явища. Опитування проводиться з 2003 року з періодичністю один раз на 1-2 роки. У книжці представлені також методи дослідження корупції  компанією TheGallup Organization, Міжнародний огляд жертв злочинності, індекс платників хабарів, «Національна система доброчесності». Завершується огляд методики вимірювання корупції звітом глобальної доброчесності американської неурядової організації GlobalIntegrity, в якому аналізуються державна політика, інститути й практика боротьби з корупцією в понад 30 країнах. Кожен із розглянутих у рецензованій роботі методів вимірювання корупції заслуговує на увагу й у комплексі з іншими становить цінне джерело інформації про форми та масштаби досліджуваного явища.

У книжці «Корупція: роздуми після Майдану» розкриваються психологічно-мотиваційні й соціальні аспекти корупції. На думку авторки, в основі корупційної поведінки людини лежать: 1. Матеріальні мотиви, які виражаються в бажанні матеріального збагачення за рахунок учинення корупційного діяння; 2. Нематеріальні мотиви, зокрема прагнення до самоствердження шляхом розроблення й реалізації складних корупційних схем, а також вираження протесту проти системи й одержання задоволення від почуття ризику під час здійснення протиправної корупційної авантюри. Матеріальні мотиви є лише вершиною айсберга, глибинними мотивами корупції є психологічні, серед яких провідним виступає самореалізація особистості.

У соціальному вимірі корупція є суспільним правопорушенням. На відміну від більшості інших правопорушень, які посягають на блага конкретного індивіда або групи осіб, корупція спрямована проти суспільного блага в цілому, оскільки підриває основи життєдіяльності соціуму. На прикладах «дилеми в’язня» й теорії групової дії авторка переконливо доводить, що суспільство виграє, коли відбувається суспільна відмова від корупції.

На переконання Віри Валлє, мінімізація корупції залежить від наявності в суспільстві соціального капіталу. У його основі лежать довіра й толерантність як головні соціальні чесноти.

Авторка розкриває соціокультурну природу корупції, суспільні умови, в яких це явище проявляється, його соціальні наслідки. Це дало їй змогу проаналізувати наявність корупції в широкому контексті культурних і соціальних явищ. Тим самим авторці в рецензованій роботі вдалося підвести теоретико-методологічну основу під аналіз виявлення корупції в різних контекстах буття: соціальному, культурному та цивілізаційному. Такий підхід до розуміння змісту корупції є не тільки багатовимірним, а й евристично значущим, оскільки звернення до соціокультурних і психологічних вимірів цього явища поглиблює наше розуміння його природи. Віра Валлє значною мірою систематизувала й узагальнила наявне в літературі з досліджуваної проблематики, збагатила цей масив новим матеріалом. Поняття корупції виступає в рецензованій роботі не як абстрактний методологічний принцип, а як інструмент аналізу та узагальнення.

Теоретична значущість цієї праці полягає в тому, що вперше у вітчизняній дослідній традиції здійснено спробу інтерпретації явища корупції як міждисциплінарного напряму дослідження. Тим самим розширюється понятійне поле соціальних наук (психології, соціології, культурології).

Є в роботі й певні недоліки: деякі положення, викладені авторкою, не супроводжуються достатньою аргументацією. Втім, у такому широкому синтетичному дослідженні це видається навіть органічним.

Загалом монографія Віри Валлє «Корупція: роздуми після Майдану» неабияк розширює й збагачує наше уявлення про витоки корупції як явища, його соціокультурні виміри. А, отже, й наділяє відповідними знаннями, що стануть у пригоді для вибору інструментарію та адекватних заходів для подолання корупції суспільством. Викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти й студенти соціально-гуманітарних і правових спеціальностей, усі, хто цікавиться проблемами корупції, особливо в її соціокультурному аспекті, знайдуть у рецензованій праці корисну для засвоєння розвідку.

Ігор Кудря, доктор філософських наук