Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Лірично-сатиричний Ірванець
Зануритись у поетичний світ Олександра Ірванця, автора прозових книг «Очамимря», «Хвороба Лібенкрафта», володаря титулу «Підскарбій «Бу-ба-бу», подивитись на його творчість з іншого ракурсу та побачити у його віршах не лише фасад, а й приховані кімнати-сенси вирішили Віктор Неборак, Ігор Котик та Юрко Кучерявий у кав’ярні-книгарні «Кабінет».
У поле зору їхнього проекту літературно-критичних обговорень потрапила поетична книга зібраного і вибраного «Мій хрест» Олександра Ірванця.
Неборак, Котик та Кучерявий розклали поетичні сторінки книжки на трьох неначе пасьянс, акцентувавши і свою, і слухацьку увагу не на критиці, а на поетиці, зачитуючи вірші та цитуючи окремі рядки. Вони зазначили, що «це не так критичне обговорення, як читання віршів на публіку, бо саме для цього вони і були написані». До пошуку глибших сенсів та первинних ідей, які часом Ірванець вправно замасковував грою слів та зовнішнім убранням тексту, літературознавці запросили і гостей вечора.
- Вірші, які є у збірці «Мій хрест», свідчать про те, що Ірванець і у 1980-му, і у 2010-му буває не лише сатиричним, веселим, політичним нападником на суспільство, провокатором, а ще й надзвичайно ліричним, - зазначив Віктор Неборак. - Ірванець як поет, як ніхто з нашого покоління, яке називають «вісімдесятниками», пов’язаний із попереднім – з першою хвилею «шістдесятництва», яка була досить соціально-оптимістичною, і за манерою звертання до світу і читача – доволі риторичною. Це поезія, яка була скерована, щоб бути почутою, щоб на неї була негайна реакція. У ній є звертання до окремих людей, до своєї нації. Ця поетика зникає тоді, коли зникає віра у поета, у те, що його творчість буде почута… Ірванець іронізує над собою, експлуатує створені до нього матриці. У ньому є поєднання сумовитої ліричності, деколи на грані з депресією, та іронізування, що переходить у соціальну провокацію.
Попри таку двоякість і особистості, і творчості поета, під час літературно-критичного обговорення на перший план вийшла його соціально-політична складова. «Для мене Ірванець виділяється гострою соціальною, сатиричною іронічною поезією, - розповів Ігор Котик. – Його соціальна сатира вирізняється ще й тим, що це якісні поетичні тексти, а не просто заримовані каламбури. Він грається з літературними і позалітературними кліше, вигадує неординарну ритмічну структуру вірша. Виконує ті естетичні завдання, які ставить перед собою. Соціальна поезія Ірванця – саркастична, але у ній практично нема декларацій. Живемо у час перманентних політичних декларацій, і якщо тепер ще й поет до них вдаватиметься, то це буде заниження поетичної планки. Поезія мусить у наш час від цього відійти. І Ірванець це розуміє».
Аналізуючи вірш за віршем (і «Любіть…», і «Українсько-німецький розмовник», і «Лист сержанту Пономаренку»), Неборак, Кучерявий та Котик розбирали складові того тіста, на якому замішана творчість Ірванця: гуманізм, самоіронія, безстрашність. Природа його поетичного таланту пов’язана із суспільством, а його поезія – соціально-інтегрована, і її сила залежить від реалій, які були колись і які є зараз.
Оксана Зьобро
Коментарі
Останні події
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”