Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях

Літературний дайджест

Тарас Бульба з Холодного Яру

Іван Андрусяк, шукаючи за голов­ною принадою Шкляревого «Чорного Ворона», пише: «Цей текст засвідчує повернення його автора з «попси» в літературу» (Українська літературна газета, 18.12.2009). Твердження критика є вельми сумнівним принаймні під трьома оглядами.

По–перше, новий роман Василя Шкляра не відрізняється від усіх його попередніх («Ключ», «Елементал», «Кров кажана») — це той самий екшн із більшими чи меншими домішками містики, з майстерно дозованим драйвом і з Рембо–подібним головним персонажем. Те ж, що писано до «Ключа», воліє не згадувати і сам автор — то були речі навчально–наслідувальні, несамостійні. Про яке ж повернення (а головне — куди) йдеться?

По–друге, дивує категоричне протиставлення «попси» і «літератури». Як переконливо довела академік Тамара Гундорова, уся мала проза Гоголя — висококласна «попса». Більш за те: «У «Сорочинському ярмарку» сформульовано ярмарковий «малоросійський» кітч, який виявився легко придатним для тиражування і різного роду стилізації, аж до «Кубанских казаков» (1949) І. Пир’єва» (Тамара Гундорова. Кітч і література. Травестії. — К.: Факт, 2008). Так, Микола Васильович свого часу ошляхетнив лубочні жанри і — став класиком. Отже, справа не в жанрах — «низьких» чи «високих», — а у письменницькій здатності маніпулювати ними. Василь Шкляр демонструє топ–рівень таких жанрових маніпуляцій — і це його сила, а не слабкість.

І по–третє. Це блогери можуть дозволити собі писання на рівні гастрономії: подобається / не подобається. Завдання професійного критика — розібратися, як «працює» гарна книжка — часом навіть попри власні читацькі смаки. Хвороба усієї нашої літературної критики: підміняти аналіз особистими уподобаннями.

Ось, наприклад, молодому критикові Олександрові Михеду також не смакує «попса». «Кожна сцена, кожен діалог просякнуті водевільним гумором, театральністю», — пише він про «Залишенця» (сайт «zaxid. net», 05.02.2010). І що? Навіть незручно нагадувати, що й «Ревізор» Гоголя скроєний за водевільними лекалами.

Тепер цей жанр частіше іменують мелодрамою. І не завжди вона завершується гепі–ендом. Можлива навіть трагедійна розв’язка, як–от у В. Шкляра. Годі вже сором’язливо відвертатися від масових жанрів — слід говорити про рівень майстерності в оволодінні ними.

О. Михед слушно зауважує карикатурність у зображенні московських зайд у романі «Чорний Ворон»: «Це німці післявоєнного кіно, це радянські військові у карикатурах Голлівуду». Саме так — але це не слабкість твору, а улягання законам жанру. Саме такими карикатурами були поляки в Шевченкових «Гайдамаках» та в Гоголевому «Тарасі Бульбі». І такими ж вийшли українці з–під пера Генрика Сенкевича, коли він написав «Вогнем і мечем» у відповідь на «Бульбу». Зрештою, коли йдеться про «спроби ідентифікації «свій»—«чужий» (про що так само слушно пише О. Михед), — без карикатур обійтися просто неможливо.

Отже, не варто обманювати себе й читачів, тягнучи «Залишенця» до «психологічної прози». Психологізму тут менше, аніж у детективах Аґати Кристі. Утім психологізм тут і не потрібен. Тут усе побудовано на непохитній вірі: «Коли дуже захочеш, то можна». Саме на цьому стрижні тримається увесь багатотомовий Пауло Коельо. І так само цей жанр унеможливлює сумніви й вагання — в одному місці В. Шкляр пише прямо: «Є речі, над якими не можна довго замислюватись. Інакше зайдеш у глухий кут».

Ще одна рецензентка, О. Купріян, закидає авторові «Чорного Ворона» відсутність розвитку характерів (сайт «ЛітАкцент», 30.11.2009). Так само можна зробити й «відкриття», що у Гомера Ахілл «однаковий» і до експедиції під Трою, і по десяти роках війни. Навіть Одісея ніяк не змінили довгі екстремальні мандри. А характери Гонти і Залізняка з «Гайдамаків» розвиваються? А чи Тарас Бульба психологічно інший на початку і в кінці повісті?

Усі ці герої й не мусили розвиватися, бо вони — міфологічні персонажі, ознакою котрих є саме незмінність. І Василь Шкляр писав не так історичну повість, як творив історичний міф. Причому, уважно взоруючи саме на досвід Шевченка та Гоголя (аж до прямих цитат, намірено «прозорих»). І в нього вийшло! Чорний Ворон, коли хочете, — це Тарас Бульба, реінкарнований у Холодному Яру 1920–х років.

Будь–який добре вкомпонований міфологічний твір гарно надається на «переклад» іншими мистецькими мовами. Критик Богдан Пастух уже зазначав: «Чорного Ворона» написано так, що його можна і екранізувати, і зробити комікси для дітей» (сайт «Інша література», 12.11.2009). Поки що ж перший наклад книжки повністю спродано, і харківський «Книжковий Клуб сімейного дозвілля» терміново додруковує роман — всупереч кривим естетським згадкам про «попсу».

Колись Вітольд Ґомбрович аналізував масовий успіх Г. Сенкевича. І хоч «попса» йому також не смакувала, критик спромігся на точні, соціологічні, сказати б, висновки: «Могутній геній! — і, напевно, ніколи ще не було такого першорядного письменника другого плану... Польська інтеліґенція насолоджувалася ним, але на офіційному ґрунті вона віддавала перевагу іншим прізвищам» (Вітольд Ґомбрович. Щоденник. У 3–х томах. Том 1. — К.: Основи, 1999).

Усе, як у нас зі Шклярем — критики вперто кваліфікують сильні боки його масової прози як «недолітературність». Тут би нагодився коментар одного з його екзотичних персонажів: «—Хуня, — сказав Ходя китайською».

Зрештою, Сенкевич за свою «попсу» дістав Нобелівську премію.

 

НОМІНАЦІЯ «КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО»

* у правому стовпчику — рейтинґ книжки: кількість набраних балів поділена на кількість експертів у номінації


Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія

1. Костянтин МОСКАЛЕЦЬ. Досвід коронації. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 220 с. (п) 37,31579

2. Олесь УЛЬЯНЕНКО. Жінка його мрії. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 272 с. (п) 36

3. ІЗДРИК. Таке. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 272 с. (п) 31,15789

4. Юрій АНДРУХОВИЧ. Моя остання територія. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 308 с. (п) 26,10526

5. Таня МАЛЯРЧУК. Божественна комедія. — Х.: Фоліо, 825 с. (п) 25,84211

6. ІЗДРИК. 3:1. Острів КРК. Воццек. Подвійний Леон. — Х.: Книжковий Клуб сімейного дозвілля, 320 с. (п) 25,42105

7. Валерій ШЕВЧУК. Книга історій. Син Юди. — Л.: Тріада плюс, 216 с. (о) 24,68421

8. Ярослав СТЕЛЬМАХ. Кохання у стилі бароко. — К.: Сакцент Плюс, 480 с. (п) 24,57895

9. Юрко ҐУДЗЬ. Барикади на Хресті. Сер. «Українська Реконкіста». — Тернопіль: Джура, 248 с. (п) 21,63158

10. Марія МАТІОС. Чотири пори життя. — Л.: Піраміда, 264 с. (п) 21,26316

11. Олег СОЛОВЕЙ. Ельза. — Х.: Треант, 160 с. (п) 21,05263

12. Таня МАЛЯРЧУК. Звірослов. Сер. «Графіті». — Х.: Фоліо, 281 с. (о) 20,10526

13. Юрко ІЗДРИК. Флешка–2GB. — К.: Грані–Т 12,94737

14. Віра ВОВК. Маскарада. — К.: Факт, 288 с. (п) 12,05263

 

Жанрова література (детектив / пригоди / фантастика / любовний роман / молодіжна проза)

1. Василь ШКЛЯР. Залишенець. Чорний Ворон. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 384 с. (п) 77,73684

2. Володимир ЄШКІЛЄВ. Богиня і Консультант. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 320 с. (п) 40

3. Галина ПАГУТЯК. Мій Близький і Далекий Схід. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 136 с. (п) 35,68421

4. Галина ПАГУТЯК. Урізька готика. Сер. «Склянка крові з льодом». — К.: Дуліби, 352 с. (о) 32,42105

5. Олесь ІЛЬЧЕНКО. Місто з химерами. — К.: Грані–Т, 160 с. (п) 25,26316

6. Володимир ДАНИЛЕНКО. Кохання в стилі бароко. — Л.: Піраміда, 300 с. (п) 20,78947

7. Олег КОЦАРЕВ. Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого. Сер. «Вони повертаються». — К.: Смолоскип, 264 с. (п) 18,84211

8. Андрій КУРКОВ. Лагідний янгол смерті. Сер. «Фієста». — К.: KM Publishing, 384 с. (о) 13,73684

9. Г. Л. ОЛДИ, М. и С. ДЯЧЕНКО, Д. ТРУСКИНОВСКАЯ, В. ВАСИЛЬЕВ. Око Всевышнего. — Х.: Книжный «Клуб семейного досуга», 448 с. (п) 13,15789

10. Галина ВДОВИЧЕНКО. Тамдевін. Сер. «ПК (Популярні Книжки)». — К.: Нора–Друк, 234 с. (о) 12,63158

11. Марія МАТІОС. Кулінарні фіґлі. — Л.: Піраміда, 208 с. (п) 12,26316

12. Ірен РОЗДОБУДЬКО. Амулет Паскаля. Дванадцять; Ґудзик. Все, що я хотіла сьогодні... Оленіум. — Х.: Фоліо, 475+475 с. (п) 12,05263

13. Люко ДАШВАР. РАЙ. центр. Сер. «Зірки української прози». — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 272 с. (п) 11,15789

14. Володимир ДАНИЛЕНКО. Газелі бідного Ремзі. — Л.: Піраміда, 488 с. (п) 11

 

Сучасна зарубіжна проза / драматургія

1. Богуміл ГРАБАЛ. Я обслуговував англійського короля. «Доросла серія». — К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 240 с. (п) 65,84211

2. Умберто ЕКО. Бавдоліно. Сер. «Бібліотека світової літератури». — Х.: Фоліо, 444 с. (п) 50,31579

3. Орхан ПАМУК. Музей невинності. — Х.: Фоліо, 671 с. (п) 34,84211

4. Стівен КІНҐ. Коли впаде темрява. Сер. «Світові бестселери українською». — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 432 с. (п) 34,42105

5. Анджей СТАСЮК. Фадо. — К.: Грані–Т, 152 с. (п) 29,47368

6. Ден БРАУН. Янголи і демони. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 544 с. (п) 22,05263

7. Мартін БУБЕР. Гог і Магог. — К.: Дух і Літера, 304с. (п) 20

8. Зеді СМІТ. Білі зуби. — К.: Смолоскип, 616 с. (п) 14,63158

9. Харукі МУРАКАМІ. Хроніка заводного птаха; 1Q84. — Х.: Фоліо, 762+505+505 с. (п) 13,42105

10. Хісакі МАЦУУРА. Півострів. Сер. «Зарубіжна класика». — К.: Основи, 288 с. (о) 13,21053

11. Хуліо КОРТАСАР. Читанка для Мануеля. Сер. «Бібліотека світової літератури». — Х.: Фоліо 13,05263

12. Катажина ҐРОХОЛЯ. Серце на перев’язі. Сер. «Сучасна європейська проза». — К.: Наш час, 311 с. (о) 10,68421

13. Януш ҐЛОВАЦЬКИЙ. З голови. — Л.: Астролябія, 280 с. (п) 10,10526

14. Стівен КІНҐ. Чаклун та сфера. Темна вежа IV. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 784 с. (п) 9,368421

 

Сучасна поезія / афористика

1. Тарас ФЕДЮК. Горище. Книга нових віршів. — К.: Факт, 120 с. (п) 49,10526

2. Українські літературні школи та групи 60—90–х рр. ХХ ст. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 620 с. (с) 46,57895

3. Сергій ЖАДАН. Ефіопія. Сер. «Сафарі». — Х.: Фоліо, 121 с. (о) 42,47368

4. Віктор НЕБОРАК. Вірші з вулиці Виговського. — Л.: Срібне слово, 116 с. (п) 30,68421

5. Микола ХОЛОДНИЙ. Повернення. Сер. «Зона Овідія». — К.: Факт, 212 с. (п) 29,68421

6. 120 сторінок содому. Сучасна світова лесбі/ґей/бі література. Квір–антологія. — К.: Критика, 152 с. (о) 27,94737

7. Сергій ЖАДАН. Лілі Марлен. Сер. «Сафарі». — Х.: Фоліо, 186 с. (о) 24

8. Павло ВОЛЬВАЧ. Триб. Сер. «Зона Овідія». — К.: Факт, 124 с. (п) 21,94737

9. Ян ТВАРДОВСЬКИЙ. Ще одна молитва. — К.: Грані–Т. 280 с. (п) 20,31579

10. Олег КОЦАРЕВ. Мій перший ніж. Сер. «Зона Овідія». — К.: Факт, 184 с. (п) 16,84211

11. Иван ДРАЧ. Слово. — К.: Либідь, 448 с. (п) 13,21053

12. Ярослав ПАВУЛЯК. Дороги додому. — Тернопіль: Джура, 156 с. (п) 10,31579

13. Віталій БОРИСПОЛЕЦЬ. Тлумачення тиші. Верлібри. — К.: Академія, 400 с. (п) 10,10526

14. Андрій ЛЮБКА. Тероризм. Навчальний посібник: вибрані поезії. — Л.: Піраміда, 104 с. (о) 10,05263

Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія



Додаткові матеріали

Шкляр Василь
УПА, Холодний Яр, Чорнобиль і галицькі мулатки
Чорний Ворон на білих сторінках. Василь Шкляр написав роман про визвольну боротьбу в Центральній Україні
Безславні залишенці
Герой роману з’явився у книгарні?
На полицю — тільки найкраще. Всеукраїнський рейтинг «Книга року» назвав переможців
Вийти в тираж. Українське книговидавництво
Тюремна буремна історія
06.11.2009|14:30|Новинки
Василь Шкляр. «Залишенець»
24.11.2009|07:50|Новинки
Василь Шкляр. «Чорний ворон»
10.02.2010|11:38|Події
Василь Шкляр у Будинку кіно
15.02.2010|12:45|Події
Повні результати XІ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року ’2009»
05.01.2010|07:27|Події
Короткі списки рейтингу «Книжка року ’2009». Номінація «Красне письменство»
03.01.2010|11:56|Події
Короткі списки рейтингу «Книжка року ’2009». Номінація «Хрестоматія»
25.12.2009|23:09|Події
У Києві визначали Ґран-прі «Книжки року ’2009». ФОТО
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.12.2024|11:01
Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
19.12.2024|07:49
Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
18.12.2024|13:16
Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
17.12.2024|19:44
Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
17.12.2024|19:09
Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
10.12.2024|18:36
День народження Видавництва Старого Лева
10.12.2024|10:44
На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
10.12.2024|10:38
Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
10.12.2024|10:35
Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
10.12.2024|10:30
У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”


Партнери