Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Саме зараз час у собі щось змінити
Є такі книги, які тихенько з’являються у нашому житті і чекають. Вичікують якоїсь миті, коли можуть сказати нам: «на, візьми мене, ну»
Ми починаємо її поглинати не для змісту, а для процесу. Щоб відволіктись, забути, не думати, не картати себе, не слухати звуки вулиці, сумління, чиєсь невдоволення і крик думок на тему «Моя Чорна Діра проблем». Ми починаємо так, а завершуємо, беручи незрозумілу кількість зерен для роздумів, інколи можна витягнути з книги й цілу істину.
Дочитавши «Саме час знову запалити зірки», ви можете бути задоволеним, бо класно провели час, засмученим, бо хотіли іншого завершення історії, радим за персонажів, навченим на чужих помилках або спустошеним, бо у вас так ніколи не буде. Хоча книга кричить: «Твоє життя залежить тільки від тебе».
Віржіні Ґрімальді зовсім не притаманно гратися з романтичними персонажами, додавати до сумних сюжетів чари у вигляді дивних і майже нереальних збігів обставин. Її ляльки — три жінки, три покоління, три особистості з кардинально різних світів.
Анна — мама, самотня жінка, постійно втомлено-замучено-виснажена білка в колесі роботи, прибирання, намаганні налагодити стосунки з доньками і фінансовими проблемами у вигляді повної шухляди платіжок, квитанцій про кредитну заборгованість і впізнаваного гостя — судового виконавця пана Лиса.
Клої — дівчисько-підліток зі своїми проблемами та постійним бажанням бути коханою, подобатись усім. Мрія про «раз і на все життя» заполонила її думки, аж поки не пережила період «чому мені не цікаво, чи сподобається йому ця помада?».
Лілі — ще зовсім юне дівчатко, яке припаде вам до душі з першого «Любий Марселю» (згодом зрозумієте). Лілі — це почуття гумору усієї історії, це її улюблений щурик, названий ім’ям батька, про якого вона знала більше, ніж інші.
Історія про зіткнення трьох поколінь в одному трейлері не залишає байдужим. Спочатку ви знайдете фаворитку, ймовірно, за віком, видом проблем та власним смаком. Згодом з нетерпінням чекатимете наступного розділу — щоденника чи блогу вашої улюблениці. А потім — полюбите кожну з них. Вас підкорить сила Анни, яка, слухаючи розмову доньок на тему «Як накапостити мамі, щоб їй стало нестерпно?», ще раз відчиняє двері та мило вітається. Вам захочеться обійняти Клої і розказати про її незвичайну вроду, хист до навчання, про те, що вона крута старша сестричка і достойна набагато адекватнішого хлопця. Ви щиро сміятиметесь з жартів Лілі, з її смішних новоутворених слів, шкільних історій про видирання волосся та любов до наймилішого у світі щурика.
Здавалось би, спільна подорож Скандинавією мала б стати панацеєю для сім’ї, але цей твір занадто близький до реальності, щоб одягати на вас рожеві окуляри. Мандрівка з сімейної перетворилась на частинку великої групи з вагітною, багатіями, маленькими поетами, старенькими романтиками-екстрималами та особливим хлопчиком. Споглядання надзвичайних краєвидів нанесло потужний удар викритих секретів кожної.
Щиро бажаю, щоб за деякий період після прочитання «Саме час знову запалити зірки» ви з легкістю сказали собі щось схоже, що писала у щоденнику сильна Анна: «Обставини не змінилися. Змінилися ми».
Наталія Марчак
Коментарі
Останні події
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"
- 08.04.2024|13:56Війна та нові співбесідники для України
- 08.04.2024|13:54Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія»