Кілька місяців тому ви зробили велике пророцтво, я не знаю чи буде воно справджуватись чи ні, тут кожен вирішує сам, але ви сказали:  якщо люди оберуть Зеленського, країні буде гаплик. Не зрікаєтесь своїх слів?

Не зрікаюсь і не каюсь. Я сам за фахом актор, тому знаю акторську природу, що вміє професійно маніпулювати свідомістю глядачів, а оскільки у нас переважна кількість народонаселення країни це - глядачі телевізора, то я бачу, як використовується абсолютно чіткі,  маніпулятивні технології з метою заволодіти не тільки увагою, але й серцями і любов’ю пересічного українця, здебільшого денаціоналізованого…

Люмпенізованого.

Так, люмпенізованого. І це прекрасно вдається. Я здивований наївності народу, я здивований відсутності критичного мислення у переважної більшості  народу і вважаю, що у такий спосіб цей народ, рано чи пізно, буде ошуканий, покараний, і як написано у Біблії, можливо навіть знищений.

А,  можливо, донедавній актор на посаді президента зможе перегрупуватись чи, як свого часу співала одна співачка, його несе течія і вже течія визначає?

Так, течія визначає. Рок. Те, що в давньогрецький трагедіях Есхіла визначали як рок. Тобто людина поставлена ситуативно у певні  умови, на середині течії, людина не контролює цю стихію. Є стала стихія олігархічного впливу на Україну, бо цю систему, яка була сформована за Кучми ніхто не відміняв, вона діє, олігархічні гроші впливають на народ через телеканали.

Хороші олігархи переможуть поганих олігархів, так це називається?

Але вони всі в одному човні. А, з іншого боку, як ми побачили,  стихія народу і пасіонаріїв, котрі прокинулись і живуть в пробудженому стані українства, збільшується. Ця стихія проявила себе саме на захисті України в 14-15-16 роках, найважчих, вона визначилась із життєвими пріоритетами, її так просто не купити, її вже так просто не ошукати, але можна завести на манівці за допомогою нашого одвічного внутрішнього ворога. Ми так готові відстоювати свою правду, що готові один одного повбивати. Не дарма вони глузують "свідомий, свідоміт", тобто це все пов’язане з людською категорією свідомості, усвідомлення себе у цьому світі і усвідомлення того, що ти відповідаєш за своє життя, ти його будуєш і ти можеш їм вправлятися, цим життям. Так от людина сонна.

Приспана.

Приспана.

"Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять"…

Абсолютно правильно. Ми говоримо про культурологічні, метафізичні якісь терміни. Зараз якраз перейшли до того, що людина приспана, це - предмет маніпуляції імперії; вона якраз і намагається приспати людську гідність, честь, совість, розум. І таку людину легко вести куди завгодно, хоч в концтабори, хоч кудись там "за Расєю-матушку". Це теж одвічний конфлікт людини колективної, до якої тяжіє Азія, тобто вони готові жертвувати індивідуальністю…

"Баби нових нарожають"

Так. І от цим, на жаль, вже у нашій історії, вони вміють перемагати. Зрештою так, в свій час, розпалась Польща.

Свого часу одним таким застрільником був Мельхіседек Значко-Яворський – піп Московського патріархату, який їздив в Петербург, зустрічався там з правими-лівими руками Катерини II, вони давали йому гроші, а після цього він приїздив і починав захищати православну віру. Невдовзі після того почалась Коліївщина.

Абсолютно правильно. Бачите, зараз подібні сценарії. На жаль, люди цікавляться історією, як певною абстрактною категорією, яку вивчають в школах, і лише спеціалісти намагаються проводити аналогії, але їхні голоси потопають в загальному хорі попсових пісноспівів і суцільної КВНщини, яку ми бачимо на всіх екранах, в російському варіанті, в російськомовному. Бо це теж такий російський винахід – "обзубоскаліть всьо", немає нічого святого.

Один з основних пророків "русского мира" Петросян…

Апостол. А ще є апостол Масляков. Це взагалі рівень апостольської святості.

Але це ж усе допори. Потім настає такий момент, коли вже не смішно. Всі жарти вичерпались, люди втомились.

Але приходять інші. Приходить Ургант.

Або приходить витверезіння, бо люди розуміють, що щось йде не туди. Це може статись за пів року, за рік, а можливо і за кілька місяців, якщо щось станеться криваве і неприємне.

Наскільки багато чорних лебедів літає зараз над Україною? Вони літають і де вони проявляться важко сказати, тому що вже казали: "Цемах – це червона лінія". Перетнули. Оця от гоп-культура, яка досліджувалась в проекті "Жлобологія", дозволяє мені казати, що там молодь, 30-35 плюс, яка прийшла, вона є породженням покоління Януковича, це = їхні діти, які росли на цих принципах такої квазіжлобської культурної парадигми "бандитів 90-х років" і вони несуть з собою і цю ментальність, і цю культуру, і головне, цей цинізм. Ці молоді люди ще цинічніші. Цинізм їхнього рівня посилює їхня безвідповідальність, вони не бачили трупів з дірками в головах, як бачили ті хлопці в 90-тих, для них це ще гра. Вони ще граються. Тут Європа, тут смартфончік, тут прікольчік, тут селфочка. Вони ще, на жаль, не відчувають того життя, яке відчували їхні батьки, коли люди зникали в шахтах Донбасу, коли розстрілювали на вулицях автівки. В них нема страху життя. Їх це ще не накрило, але з такою легкістю буття, вони в найближчій перспективі можуть із тим зіткнутись.

Тобто, з одного боку ми можемо отримати національно-культурний конфлікт, а з другого – полізе кримінал, а після того народ ломанется в пошуках якоїсь міцної руки, якогось чорного полковника чи чорної генеральші.

Ну, розділ України по Дніпру - це теж не виключений варіант розвитку справжньої хунти, яка спробує "стабілізувати" ситуацію завдяки певному обмеженню демократії, аби втримати цю країну, але ж тільки частину країни. Я повторю зараз крамольну думку, але російськомовні українці це - росіяни за культурно-ментальним кодом, вони слухають російську музику, вони цитують фільми Гайдая, вони живуть в російській історії і Україна, ментально і культурологічно, не справляється з матричною перепрошивкою власних громадян, які не хочуть  України з її мовою: "нє надо, у нас єсть прєкрасний Кіркоров. Оставім політіку, но насколько мощнєє россійская поп-культура, насколько мощнєє вообще, єсли вспомніть Булгакова, Маяковского, Пастернака – ето же целиє  айсбєргі".

Але в нас є подушка безпеки. Вона називається не російськомовна, а суржикомовна Україна, якою є більшість.

"Клубніка" написана через літеру "і", це - русифікація чи українізація, от скажіть? Це - діалектичне питання, на яке навіть Кант з Гайдеггером  не могли б відповісти. "Клубніка". Або не лохина, а "голубіка". От, їду я трасою Львів-Київ і бачу "голубіка", тому що лохина для російськомовного якось загрозливо. "Що ти їж? –Лохину. – Гагага, рагуль-когут". Такі культурологічні питання, які стоять перед Україною містять певні коди, тож "лохина" чи "голубіка"? "Клубніка"  чи "трускавка"? Не, дай Боже, скажеш в Києві "трускавка". Я сам киянин і не знав, що це. Я думав це "земляніка", поки мені аж в далекому Лос-Анджелесі не пояснили. Тож якраз диявол ховається в деталях.

А от як вони почнуть реалізовувати ці деталі, як ви думаєте? Буде свідоме згортання українізації?

Звичайно. Дивіться, як тільки прийшов новий президент до влади,  через місяць заблокували ютуб-канал Ореста Лютого. 80 тисяч підписників, 8 років роботи. Всі відео, які створювались кров’ю і потом, кошти, які збирались на це і вкладались, були знищенні єдиним натиском кнопки. Ми 8 років тримались, нам не надсилали попереджень. Канал був просто, без попереджень вичавлений. Коли ми почали щось казати про те, що це несправедливо і поясніть, нам прийшла відписка, що ваш канал використовував ненормативну лексику і, що десь там колись вам надсилали якесь попередження, але канал не блокувався. А тут раз  - і нема. Так само фейсбук-сторінки. Слава Богу, на тому боці працюють люди без клепки в голові, але за один день прийшло 12 блокувань по 30 днів. Якби вони малу клепку, то просто ці блокування могли розтягнути на цілий рік, а так вони за один раз одразу 12 банів дали. Я бачу по своєму конкретному прикладу, що йде зачистка проукраїнських ресурсів. Ресурс "Мова", на якому було майже 600 тисяч підписників теж було знищено просто в один день.

Мені це дуже нагадує 1994 рік, коли позачергові вибори президента на яких перемагає Кучма, під орудою Табачника, і оце все, що описано в Андруховича в "Рекреаціях", це "Свято Воскресаючого Духу", 30-ту річницю якого ми зараз святкуємо: Червона рута, Бу-ба-бу, Театр "Не журись", галицьке відродження, Станіславівський феномен – це все кудись зникає. Українська музика вже не так часто лунає, десь переформатування у середовищі кінематографістів, вже якось на українське кіно не виділяють гроші і через це Україна зникає непомітно, тихенько. У них вже є ці технології і я сам був свідком того, як в 95-96 році все українське тихенько зачищалося, приходили російські гроші, на які створювались величезні холдинги "Русскоє радіо", "Авто радіо", "Радіо Шансон", зайшли "Рукі ввєрх", Лоліта Мілявская і пішло-поїхало. А де українські співаки? "Таєчка, пойте по-русски. Анічка, зачєм вам ето надо?! Ринок побольшє, дєнєг побольшє". І це, на жаль, ще одна кармічна біда: українці не хочуть платити за мистецтво. Вони не розуміють, як артист може ще брати гроші за те, що він співає. "Я ж співаю, і мама співає, і взагалі ми співаємо під бандуру, а ви ще хочете гроші". От книжка "Кістяк з  Чорнобиля" видана коштом наших благодійників. "А, то ви взяли гроші у благодійників і продаєте цю книжку? ". Але друзі, українці, брати і сестри, я звертаюсь до вас від імені всіх українських артистів, митці, художників, поетів – підтримуйте українське мистецтво і не тільки духовно, не тільки емоціями. Нам дійсно треба за якісь кошти все це видавати. І Росія це розуміє, гонорари в російських артистів в чотири - п’ять разів, у російськомовних…

Тих, що працюють в Україні?

Так, тих, що працюють в Україні. Часом до мене дзвонять: "Приїдьте до нас. У нас патріотичний фестиваль. Ми вам оплатимо дорогу і харчування, і ще й горілки наллємо". А за що мені жити? За що годувати своїх дітей, сплачувати величезні аліментні зобов’язання? За що пересуватись Україною і заправляти машину? Я не знаю. Я коли був російськомовним ведучим -  я російськомовний киянин -  і працював на телебаченні на початку 2000-х. Треба було заробляти гроші. Мої гонорари були у 5-ть разів більше ніж я отримую зараз. Я не бідкаюсь, я просто вже дорослий дядько і тому знаю, що чого варте. І українці все хочуть на шару.

Квоти познімають? Наскільки я розумію, основний запобіжник, щоб нас знову не залило  брудними хвилями "русского міра" і російської попси - це квоти, які змушували наших мовників на радіо і телебаченні використовувати вітчизняний україномовний продукт. Як думаєте, зараз підуть такі незримі рухи?

Я зараз живу в селі під Києвом. Днями буквально три дні тому, я заїхав у магазин -  в мене там собаки приблудні, я їх годую, купую ніжки курячі, пупочки і варю так з кашею. Я поїхав в центр села, де магазин і поки я купував там ці все - десь хвилин 15 я пробув в магазині і грала якась радіостанція. Я не знаю, що за станція, але суто російська попса і шансон. Жодної української пісні я не почув. І це наддніпрянська Україна, україномовна жінка і весь україномовний персонал магазину слухає російську попсу.

Але держава повинна якось реагувати?

Тільки держава. Сподіватись на масову свідомість народу не можна, тому тільки закони. Але з нинішньою владою, я думаю, що і квоти підуть під ніж.

Закон про мову?

Закон про мову буде переглядатися. У найближчі півроку ми побачимо негативні зрушення  у цьому аспекті і, я думаю, дійсно буде повторення сценарію 2012-13 років, мовний майдан, податковий майдан. Я, до речі, теж приватний підприємець.

А де ваш касовий апарат?

Де мій касовий апарат? Я от стою на Форумі і думаю, що зараз підійдуть до мне і спитають: "А де ваш касовий апарат? Закрити Мухарського бігом, щоб не було тут цього фашиста-негідника. Щоб воно не бігало тут. Хай емігрує в Ізраїль чи ще кудись і сидить там собі". Ну, от таке може трапитись.

А вони не розуміють, що насправді, розкладають міни сповільненої дії, котрі рано чи пізно вдарять граблями по лобу? Так не буває в Україні. Дуже часто, ті що взяли владу думають: "Ха, зараз все порішаємо, тут забашляємо, тих залякаємо, ті самі вийдуть, тут перекриємо". А потім рррраз - і всі в Ростові. Я б не хотів  переживати тих сценаріїв, тому що ми розуміємо:  забагато зброї, забагато людей попечених війною. Жартувати вже ніхто не буде, бо й не вміють та й без потреби; дорога від життя до смерті стала в Україні значно коротшою і розмився моральний бар’єр, який колись зупиняв всіх. Люди свого часу проголосували за Зеленського, бо, мовляв, нема що втрачати, але після того як вони зрозуміють, що втрачати таки є що, вони можуть так само вчинити і з Зеленським.

У мене є твір. Називається він роман "Розрив" про події на Майдані.  Відкрию вам завісу. От коли була ніч з 18-того на 19-те лютого і на перетині вулиць Прорізної і Хрещатика стояв мистецький барбакан і, в принципі, якби стався напад, то події б розвивались у ще більш драматичний спосіб ніж це було. Тобто фаєрвол стояв по Майдану, а підхід з Бессарабки, Прорізної і Великої Васильківської був відкритий. Тоді з Прорізної спускались тітушки і була черга з автомата, тобто по нам стріляли, і там ще певний час висіли простріляні дорожні знаки. І от тоді моя особистісна історія зупинилась на тому, що в той момент я був готовий стріляти у відповідь. Моя особистісна історія зупинилась саме на  цьому моменті. Я був готовий стріляти у відповідь. Не дай Боже, нам це пережити, просто вже обпалившись, я кажу, що не варто радикалізувати і залазити на ті території, які люди було готові, у 2014 році,  обстоювати ціною власного життя. Якщо буде зазіхання на цей простір, то це призведе до громадянського конфлікту, коли вже українці почнуть по справжньому стріляти один одного.

Так можливо у цьому і полягає план Кремля. Просувати проросійські агресивні фішки…

Безумовно. Нещодавно Олесь Доній, мій давній добрий друг, з 90-х років я його знаю. Він зараз мандрує з лекціями про українську толерантність.

…І в Харкові його облили зеленкою.

Так. Я просто не знаю. Я дивлюся і намагаюсь збагнути це. От буквально кілька годин тому мав розмову з поважною людиною, яка каже: "Ось дивись, як це Доній. Він же наш, а тут раптом за ліберальний табір". Вибач, Олесю, згадую про це, бо про тебе говорять. Олесь почав активно казати: "Друзі, давайте зупинимось у нашій злобі і ненависті один до одного", бо якщо все знову почне збурювати в нас емоції, які виводили на Майдан і далі наступати на ті самі граблі, - ми готові стріляти і вони, вочевидь, теж готові стріляти, бо з їхнього боку  багато людей, які тільки і чекають, коли російські танки рушать в бік Харкова, Чернігова, Дніпра, Запоріжжя і Одеси. Це - сценарій Кремля, який призведе до поділу України, хунти і Сирії. Все зникне. Для Москви так буде краще. Просто бомбовими, килимовими ударами знищувати Чернігів, Харків. Чим гірше  - тим краще. От і екзистенційне питання - обстоювати свої принципи до готовності натиснути на гачок чи поступитись частиною своїх принципів, для того, щоб досягнути компромісу, який збереже життя і мені і вам? Одвічна екзистенція буття. Ми не перші проходимо це.