Вуйко Йой, герой книжкової трилогії Галини Малик, далеко не новачок на дитячих книжкових полицях. На задній обкладинці свіжого перевидання першої книги трилогії, «Вуйко Йой і Лишиня», від видавництва «Каламар» зазначено: «Казкова повість перевидається вчетверте». Свого часу досить помітним «візитом» Йоя до малих книгодрузяк стало видання «Граней-Т» із ілюстраціями Тетяни Ніколаєнко. Рецензуючи саме це видання для БараБуки, Наталка Малетич порівняла Йоя з одним із найвідоміших супергероїв дитячої літератури: «Вуйко Йой із його дбайливим ставленням до рідної хатки у Карпатах та до навколишніх лісових жителів нагадує Маленького принца, який так само турбувався про свою мініатюрну планету».

Скажу по секрету, цей симпатичний лісовий чоловічок у крисані із зозулиною пір’їною мав усі шанси потрапити у список «Супергерої незалежності: 12 персонажів дитячих книжок, які змінюють світ». Але представляти світ творів Галини Малик випало Алі з Недоладії. Принагідно завважу, що цій письменниці особливо гарно вдаються виразні герої. Бо й безпритульний хлопчик Хроня із незабутньої, сповненої гумору, гіркоти і суму книжки «Злочинці з паралельного світу» теж міг би бути у списку.

Однак повернімося до Йоя. Що робить його супергероєм української дитячої літератури?

По-перше, Йой дуже виразний. У його зовнішньому вигляді гарно поєднано традиційне та особливе, тепле і смішне. Із традиційного – крисаня і сорочка, борода. Із особливого – великі вуха, ніс, п’яти та пальці ніг. А один із цих пальців іще й ніяк не хоче ставати невидимим, коли це зробити потрібно, навіть необхідно. Тому Йоєві доводиться обв’язувати неслухняний палець листочком подорожника.

По-друге, Йой має власну місію – оберігає затишний простір хатки, у якій живе. Але його компетенція не обмежується власне хатою: Йой турбується про цвіркуна Лишиню, про Мишеня, Яке Не Хотіло Вирости Великим, про пуголовків, про каченят. Навіть після переїзду з карпатського села у скансен Йой не полишає свою місію-роботу. І цей образ невеличкого вуйка Йоя, який живе посеред міста в музеї просто неба і дбає про цей невеличкий фрагмент природи і традиційного побуту у великому місті, може бути дуже гарним початком розмови з дитиною про збереження природи, про те, що кожен із нас, навіть той, хто живе в місті, може зробити для нашої планети.
По-третє, у своїй турботі про ближніх Йой, як і всі ми, недосконалий. Він часто не може стримати власних емоцій, не завжди вчасно орієнтується в ситуації, іноді не хоче зізнатися, що чогось не розуміє. І в цих проявах своєї вдачі дуже нагадує дошкільня чи молодшого школяра, яким, властиво, й адресовано цю казкову повість. Але всі ці недосконалості й маленькі помилки не можуть збити Йоя з його шляху. І навіть якщо здається, що виходу немає, вуйко Йой десь надійно сховається від сторонньої метушні й задасть роботу своїм думкам: «Поки ви щось не вигадаєте, я від вас не відстану!»

У виконанні видавництва «Каламар» «Вуйко Йой і Лишиня» – це велике подарункове видання. Але тут варто з’ясувати: не зважаючи на чималий обсяг книжки (128 сторінок), вона – для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Тому гарно пасуватиме для родинного читання або для самостійного спілкування з книжкою найвправніших у читанні книгодрузяк названої вікової групи. Ілюстрації Грасі Олійко дуже гарно підкреслюють «зеленість» книжки. Художниця використовує чимало зеленого кольору, зображуючи світ вуйка Йоя. І навіть велике місто, яким милується Йой із дзвінниці старовинної церкви, зображено як безліч будинків-багатоповерхівок на зеленому тлі. Сам головний герой у новому візуальному виконанні – дуже емоційний. Під час читання вираз обличчя Йоя на ілюстрації задає настрій цілої сторінки, тож коли цей маленький карпатський вуйко здивований, засмучений чи спантеличений, читачеві також хочеться голосно вигукнути: «Йой!»

Галина Ткачук