Звичайно, не кожен із цим погодиться: згадаймо лише, скільки є переконаних у шкідливості яскравого, об’ємного світу чарівників, вигаданого безробітною матір’ю-одиначкою Джоан Роулінґ. Щоправда, на популярність цієї вигадки вони, якщо і вплинули, то тільки позитивно, бо семитомники «Гаррі Поттера» і досі можна знайти на полицях будь-якої книгарні.

Проте після пригоди тривалістю у 7 томів та 8 фільмів, усіх цікавило, що ж робитиме англійська письменниця-мільйонерка. Чи дотримається обіцянки не писати продовження? Чи видасть щось іще? А якщо так, то чи не розчаруються у ній її читачі?

За 8 років після завершення найвідомішої дитячої серії Джоан Роулінг створила 3 повноцінні романи. В 2012 році вийшов друком перший роман Джоан Роулінґ   для дорослих «Несподівана вакансія». В Україні ця книга була видани в дорослій серії «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ». Критики зустріли роман неоднозначно: надто великими були очікування, надто інакшим виявився твір. Це жорсткий, чесний роман про класове англійське суспільство в провінційному містечку Пеґфорді з усіма його інтригами, плітками, таємними та явними конфліктами. Після прочитання склалося враження, що в цьому романі Роулінґ знайшли втілення всі ті сторони життя, які не вписувалися в історії про Гоґвартс – підлітковий секс, наркоманія, криза середнього віку, побутове насилля. Про реальність без прикрас та реверансів, від проявів якої люди часто-густо ховають очі. «Найгірше, що може статися, це якщо всі скажуть: «Це жахливо, вона повинна писати тільки для дітей”.  І я це зрозумію. Але я не полишу цієї вечірки! Я виживу, точно виживу» , – говорила письменниця в інтерв’ю The Guardian незадовго до виходу книги. Навряд можна сказати, що книгу спіткала така невдача, бо на британському ТБ нещодавно стартував навіть мінісеріал ВВС «Несподівана вакансія», а Джоан Роулінг брала участь у створенні сценарію до нього.

Маючи ім’я і статки, письменниця може дозволити собі експериментувати – і, на щастя, робить це. Після гострої соціальної проблематики у «Несподіваній вакансії» письменниця перейшла у детективний жанр. В квітні 2013 року в Великій Британії вийшла книга «Поклик зозулі» – дебют письменника Роберта Ґелбрейта, якого видавець охарактеризував як «колишнього слідчого військової поліції, який у 2003 році перейшов працювати в сферу цивільної безпеки».

Преса відзначила роман, в якому приватний детектив Корморан Страйк разом з помічницею Робін розкривають вбивство супермоделі, схвальними рецензіями. І тільки за декілька місяців у твіттері пішла чутка, що цю книгу написала Джоан Роулінг.

Пізніше письменниця підтвердила цю інформацію, пояснивши такий крок бажанням уникнути надмірних очікувань і унікальною можливістю отримати об’єктивні відгуки на твір. Минулого року вийшов її другий роман про детектива Страйка – «Шовкопряд». ЗМІ повідомляють, що зараз письменниця завершує роботу над третьою книгою цієї серії, яка і надалі виходить під чоловічим псевдонімом.

Здається, детектив – саме той жанр, в якому може яскраво проявитися вигадливість письменниці, її багата уява. Роулінґ володіє особливим умінням структурувати оповідь, яке вона майстерно відточила на світі чарівників. Авторка історій про Гоґвартс, Міністрерство магії, магічних істот та сотень заклинань запросто придумає не один десяток загадкових кримінальних справ.

Цікаво, що попри серійність пригод Корморана Страйка і Робін, задуману, вочевидь, від початку, ці два детективи – дуже різні, і лишають по собі неоднакове враження. У «Поклику зозулі» ми знайомимося з детективом та його секретаркою доволі побіжно: дізнаємося про їх минуле, особисте життя і звички, проте по-справжньому читача захоплює трагічна доля загиблої Лули Лендрі. Роулінг у властивій їй манері малює портрети персонажів лаконічно – кількома яскравими мазками, буденними деталями, англійськими small talks, які складаються в цілісні образи десь між рядків.

Спершу читач не дуже симпатизує Страйку – він далеко не ідеал як ззовні, так і всередині. А ось Робін здається милою, хоча вона теж не проста штучка. У цієї пари виходить непоганий робочий тандем, який згодом переростає у справжню дружбу у фіналі роману, який вас, безперечно, здивує.

У «Шовкопряді» описаний неординарний злочин – жорстокий та шокуючий. Йдеться про садистське вбивство письменника Овена Куайна. Розгадка вбивства Куайна захована в сюжеті його ще неопублікованої книги, яку могло бачити обмежене коло осіб. Усі підозрювані – з літературно-видавничої сфери, яку письменниця чудово знає і позбавляє будь-якої романтики. Там панує заздрість, алкоголізм, самотність, брак таланту та натхнення, графоманство і зарозумілість…

Водночас в другому романі серії – глибше психологічним розкриття персонажів Страйка та Робін: Роулінг акуратно закидає вудочки розвитку їх стосунків. Поки що письменниця не казала, чи виникне між ними почуття, але ж читачі інколи знають більше   Тож романтичній лінії – бути!

Ще один важливий персонаж книг про детектива Корморана Стайка – це Лондон. Такий різний, гарний, величний і – буденний. Окреме задоволення від прочитання отримають ті, хто бували у столиці Британії. Вони магічним чином (хоча б тут чари!) зможуть перенестися туди – в ці вулички біля Пікаділлі Серкус, паби, підземку та метушню Оксфорд-стріт.

«Поклик зозулі» та «Шовкопряд» – це свіжа, динамічна проза, яка здатна навернути до читання детективів навіть найменших симпатиків жанру. Звичайно, ці романи не назвеш літературними відкриттями чи шедеврами. Це масова література. Але «масова» у кращому значенні цього слова – доступна, зрозуміла і така, що сподобається публіці. Так само, як багато кому подобається серіал «Шерлок».

До плюсів цих романів можна додати й те, що він не має типової риси детективу: цікаво до останньої сторінки, а як закрив книгу – все забув. Авторка лишає відкриті питання, інтригу розвитку стосунків головних героїв.

Джоан Роулінг вдається писати всі свої дорослі книжки не менш жваво, ніж дитячі. І в кожному романі її стиль – впізнаваний. Так, у детективній серії закляття замінилися сленгом, чарівні предмети – гаджетами, але описи характерів, діалоги, бачення людських стосунків і прагнень – все ті ж.

Схоже, що письменниця і не думає зупинятися та почивати на лаврах. А поки нам лишається чекати на третю книгу про Корморана Страйка, яку Джоан Роулінг назвала найбільш марудною в плануванні з усього, що вона написала. Скоріш за все, в Британії вона вийде до кінця цього року. В Росії книги Роберта Ґелбрейта видає «Иностранка». Український переклад, схоже, не планується, хоча детективна серія апріорі мала б ширше коле читачів, ніж та ж «Несподівана вакансія». Видавництвам – на замітку.

• усім, хто любить книги про «Гаррі Поттера»
• тим, хто мріє відвідати Англію і Лондон – або подумки повернутися туди
• любителям детективів
• попередньо заваривши собі свій 5 o’clock tea (в будь-який час)

• дітям у віці Гаррі в проміжку між «Філософським каменем» до «Келихом вогню»
• роулінгоненависникам (ви думки не зміните)
• в метро. Ризикуєте непомітно доїхати до кінцевої

Катерина Толокольнікова