Видатний російський письменник Валентин Распутін. Чи помітить Росія його смерть? 

Він нам, українцям, наче й ні до чого - сибірський письменник весь час і писав про Сибір та Росію. Та ще й підтримав антидемократичні сили, що виступали проти Бориса Єльцина. І взагалі визначався вірою в сильну московську владу, від якої чекав - традиційно для російських навіть опозиціонерів - "наведення порядку". Тому то підписував колективні статті, виступав на різних зібраннях - і все з позицій російського махрового антидемократизму. Фактично - з позицій імперії. 


Колись Леонід Бородін писав про своїх колег - головного редактора журналу "Наш современник" Станіслава Куняєва і його коло: вони пишуть про Сибір так, наче не бачили жодного концтабору, жодного зека. Вони вперто не помічали справжнього лика сталінізму. У їх числі був і Валентин Распутін. 
Але, як літератор, він дав хороший зріз російської натури - і в "Прощанії с Матьорой", і у "Живи і пам´ятай" і в багатьох інших творах. Пам´ятний його образ дезертира, що радіє, коли навіть із жінкою довелося запізнатися в лазні (у них лазня є часто і спальнею). Радетелям російського героїзму варто б перечитати цей його твір, щоб побачили живого, з плоті і крові дезертира. Якби ще хто написав про мільйон росіян, які воювали на стороні Гітлера проти Сталіна... 

Та найбільше росіянам треба б читати "Дочь Ивана, мать Ивана", опубліковану 2004 року. У ній - прогноз життя Росії, яка відступає перед натиском неслов´янського агресивного населення. 

Василь Чепурний