На сайті російської «Нової газети» завершився збір підписів під зверненням до президента Володимира Путіна звільнити українську льотчицю Надію Савченко. Лист сьогодні збираються віднести до адміністрації президента. Однією з тих, хто виступив ініціатором звернення, стала письменниця Людмила Уліцька. Про те, що схвилювало у справі Савченко, відома російська письменниця розповіла в інтерв´ю Радіо Свобода.

– Справа в тому, що у нас в країні деяка кількість політв´язнів, я припускаю, що Савченко  якраз одна з тих, хто сидить з політичних мотивів. І хотілося б, щоб у нашій країні не було політв´язнів. Ну,давайте спробуємо трошки надавити на наш уряд, щоб потрошку відпускали. Тим більше, що випадок Савченко  насправді кричущий.

– У чому для Вас відмінність історії Надії Савченко від інших історій політв´язнів?

– По-перше, те, що викликає велике здивування і величезне питання – це історія її доставки в Росію. Викрадення людей – це, звичайно, виходить за рамки і правових, і моральних правил. Це перший момент. Ну і другий момент – розумієте, в країні йде війна і в цьому сенсі дуже важко військовим пред´являти такого роду звинувачення. Тому що, коли йде війна і стріляють з двох сторін, то кожен з тих, хто бере в руки рушницю і той, хто стріляє, він взагалі несе моральну відповідальність. Що ж стосується Савченко, то враження складається таке з тієї інформації, досить розрізненої і суперечливої, яка є, що Савченко абсолютно не винувата в тому злочині, який їй приписується. І оскільки у нас не дуже висока думка про наше судочинство, то хотілося б, щоб усе ж ця жінка вийшла на свободу. Тому що все-таки ситуація голодування – це теж ситуація зовсім не ординарна. Тому хотілося б, щоб жінка залишилася жива.

– З проханням припинити голодування до Савченко зверталися багато людей. Чи мають вони рацію?

– Наскільки я знаю, її вмовляє припинити голодування її сім´я, її мама, її сестра. Вона дуже твердо стоїть на своїй позиції. Це її людське право. І я відчуваю тільки людське здивування і повагу до людини, яка так твердо відстоює свою позицію. Це мало хто вміє. Незалежно від того, подобається мені ця позиція чи ні, але в даному випадку вона, звичайно, веде себе дуже героїчно.

– 25 лютого Московський міський суд розгляне апеляцію адвокатів, на продовження терміну арешту Савченко. Чи вірите Ви в те, що її можуть відпустити?

– Справа в тому, що я не дуже в це вірю, але зовсім недавно стався все-таки унікальний випадок : була відпущена жінка з сімома дітьми, яка була за зовсім неправдивим доносом взята під варту, і все ж її відпустили. Я маю на увазі Давидову. Є надія, що раптом і цього разу вдасться змінити ситуацію. Надій не дуже багато. Але, якщо ви звернули увагу, в кінці листа є одна фраза, на якій, власне кажучи, я і наполягала. Справа в тому, що в Росії в середині минулого століття жив і протягом 50 років працював доктор Гааз, який зараз канонізований католиками. Доктор Гааз майже 50 років свого життя присвятив тому, щоб поліпшити утримання ув´язнених. Це була справа його життя. Все, що він заробляв, він відправляв у в´язниці на поліпшення утримання ув´язнених. Людиною він був великою і мене якось виховали у великій повазі і шануванні до цієї людини. Я просто хотіла, нагадати, що в Росії існувала традиція милосердя.

Олена Матусова