Більшість гостей не змогли поміститись у залі презентації, слухали автора в інших приміщеннях із колонок у стелі. Вів презентацію публіцист Микола Рябчук.

"Тут похований Фантомас" - це збірка колонок, які останні кілька років публікував письменник на сайті TСН. Із 2010-го їх назбиралось близько двох сотень. Книжка вийшла у франківському видавництів Dirscursus.

"Фантомас - це фантастична постать злочинця з необмеженими можливостями. Але фільм про нього зробили не американці, а французи. Тому в них він вийшов дотепний. На Фантомаса приходили не тільки, щоб боятися, але й поржати. Нам потрібен цей образ. Це щось таке, що нас лякає, хоче перемогти страхом. Але ми з цього сміємося, тому воно не може нас подолати",  - пояснює Юрій Андрухович.

Поки автор читає кілька своїх творів відвідувачі купують його книжки, видані у різні роки. Нову збірку розкупили у книгарні повністю.

" Насправді у своїх мемуарах Казанова не написав про Львів нічого особливого. Звісно, він не обділив увагою кількох місцевих панянок, назвавши їх "цілком милими". За його шкалою оцінок це могло означати три з плюсом, -  Андрухович зачитує своє есе "Секс і символи" . Вийшло у 2012-ому. - Я не збираюся тролити сьогоднішніх галицьких красунь, підкреслюючи, що Казанова майже не зауважив їхніх прапрабабусь. Кому від нього справді дісталося, то це полькам. Про них Джакомо написав, що вони у більшості своїй потворні, а знайти гарну виявилося справжнім дивом."

"І як же ми всі потім зрадіємо, коли виявиться, що в нашого Віктора Федоровича на грудях писалося "Слава Україні!", - закінчує читати "Тату і табу" за 2011-ий.

Після презентації півтори години Андрухович роздає автографи.

- Не дарма говорять — патріарх. Для мене він більше поет. Прийшли, бо Христина його любить, - каже поет Заза Пауалішвілі. 
-Так, люблю. Хоча не багато читаю сучасників, більше тих, хто помер, - продовжує співачка Христина Халімонова. - Пишу пісні, а зараз виходить 1,5 роки застою. Постійно знаходжуся у тривозі. Після нового року за один тиждень 4 пісні написала. У мене не було інтернету і телебачення. Всі пов´язані з подіями. Одна закінчується так: "Коливаються хвилі на воді, не вертаються люди іноді".

Між книжкових поличок за столом чекає на Андруховича політичний аналітик Дмитро Потєхін.

"Ми старі приятелі. Навіть колись робили спільний проект. Коли вчився у Будапешті мав касету Мертвого півня на його вірші, - згадує Потєхін. Пробув 48 діб полону в ДНР 5 місяців тому. - Регулярно запитували, чи відвідала мене там мудрість. Та яке, кисню у цьому підвалі було мало. Коли нас виганяли вантажити вибухівку, чи в найкращому варіанті підмітати подвір´я терористичної бази, то думки були про інше. Спочатку не били, це була тактика перевербовки. Думали, що я шпигун, запропонували прямим текстом працювати на них."

Андрухович та його шанувальники спілкуються аж до закриття книгарні.

Ольга БОГАЧЕВСЬКА