Перебуваючи в Празі, неможливо порвати жодних інформаційних зв´язків з Україною, навіть якщо і не стежити за інтернетом. Бо новини з України йдуть регулярно на чеському телебаченні, а канал "Чеське Телебачення 24" демонструє їх майже безперервно, перебиваючи дискусіями і коментарями відомих політиків. Тут таки я стежив і за виступами Меркель та Обами.

Треба сказати, що загалом Чехія поставилася до України з неабиякою симпатією, коли прийняла на лікування 38 майданівців. Сімом з них, що були у найважчому стані, країна дала дозвіл на проживання, забезпечила житлом і коштами, а двоє наймолодших вступили до університету.

Однак, є у Чехії певні сили, які виступають гостро проти допомоги Україні і підігрують Росії. Відомі заяви Мілоша Земана, які викликали обурення у багатьох чехів, мають своїх адептів і в ширших колах політиків та журналістів.

Земан вважає, що в Україні йде "обчанска валка" − тобто громадянська війна. Росіян він там просто не бачить. Але аби принизити українців, вдається до відвертої брехні, заявляючи, що Степан Бандера нібито проголосив "Убий кожного поляка від шістнадцяти до шестидесяти років". Крім того, він також приписав Шухевичу львівський погром, до якого той теж не мав жодного відношення, що вже довели і єврейські історики.

Празький часопис "Reflex" відразу відгукнувся на земанівські небилиці статтею Томаша Влаха, де, хоч і не без міфів, у популярній формі було висвітлено біографію Бандери. На жаль, під час опису Волинської трагедії не приділено уваги совєтським провокаціям, які вчинялися задля розпалювання ворожнечі між українцями та поляками. Зокрема, часто в ролі упівців виступали чекісти.

В тому ж числі у журналі з´явився і лист, підписаний чеськими та місцевими українськими інтелектуалами, які вказали Земанові на його примітивну фальшивку, бо Бандера ніколи й ніде нічого подібного не заявляв. Правда, тут вони й самі попалися на іншу фальшивку, яку запустив у обіг польський історик Гжегож Мотика, заявивши, що "нібито існує наказ головного командира УПА Дмитра Клячківського про знищення поляків, – пише Володимир В´ятрович, – Вони покликаються на витяг з протоколу допиту від 28 лютого 1945 року одного з командирів УПА Юрія Стельмащука. Однак якщо підняти справу Стельмащука, яка є в архіві СБУ, бачимо: цього дня жодного допиту не було. А документ — "витяг" — сфальшували вже після війни".

Таким чином, жодного заклику до вбивства так досі й не знайдено. Але пошуки тривають. А коли хтось дуже хоче щось знайти, то, мабуть, колись знову щось подібне вигулькне.

У понеділок увечері канал "ЧТ 24" подав два розлогих інтерв´ю з двома відомими чеськими діячами: колишнім комуністом і справдешнім чеським князем. Обоє літні люди, але різниця у їхніх поглядах і в інтелекті колосальна. Перший з них – Ян Петранек – це мовби достеменна креатура Земана. Він повторив усі нісенітниці пана президента і про "обчанску валку" разів п´ять, і про те, що націоналісти захопили владу, і про те, що Крим – російська земля. Але найбільше потішив цей поважний старпер заявою про те, що Україна – це серце Росії та що в країні живе – фантастика! – 25 мільйонів росіян. Цим він переплюнув навіть Путіна, який, помиливши відсотки з мільйонами, заявив колись, що в Україні живе 17 мільйонів росіян.

Завершив свій спіч кремлівський друг тим, що порівняв українську ситуацію з чехословацькою. От ми, мовляв, коли словаки вирішили від´єднатися, не стріляли в них, а українці стріляють. Тут же й Косово приплів. Забув лише уточнити, що словакам від´єднуватися ніхто не допомагав, що словаки це окремий етнос, а такого етносу як данєцкіє не існує.

Але опісля виступив князь Карл Шварценберг, який по війні змушений був покинути Чехословаччину й жити у Відні, де й досі існує площа імені його родини. Колись його родині належала третина Чехії, а в наш час він став її міністром іноземних справ. Коли він повернувся до Чехії, держава повернула йому маєтки й замки, а він, те все з вдячністю прийнявши, відпродав чехам за одну крону. Хоча міг би собі влаштувати щось на зразок Межигір´я. Отака от промовиста різниця між шляхтичем і плебеєм.

Але ще більше вона увиразнилася того дня на каналі "ТЧ 24", бо відразу висвітлився разючий контраст між обома політиками: князь не тільки добре розбирався у сучасній ситуації в Україні, але й знав історію. Він сказав, що війна йде саме між Росією і її колишньою колонією, яку вона нізащо не хоче випустити зі своїх зубів, та що Україна не раз уже поривалася до незалежності – тут він згадав і Полтавську битву, і Визвольні змагання 1918−1920-хх років.

Прогулюючись Прагою, я з неприхованим задоволенням помітив різке зменшення російських туристів. Це не порівняти з попередніми роками, коли общєпанятная рєчь звучала ледь не на кожному кроці. Як пояснили мені люди, які займаються туристичним бізнесом, усе це наслідки санкцій і девальвації рубля.

Але кількість проплачених росіянами агентів не маліє, а лише зростає. Росіяни на свій "мінстець" коштів не шкодують. На жаль, Україна протиставити цій пропаганді нічого. Єдині, хто намагаються нести правду, це місцеві українці, які миттєво реагують на усі інформаційні бзики. Зокрема, не забарилася і їхня реакція на небилиці Петранека.