
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Мати серце, яке любить людей
Часи змінюються. Колись у Голлівуді були великі зірки – Грета Гарбо, Марлен Дітріх...
А тепер там – безліч маленьких зірочок. І у цих зірочок – свої норови. Анджеліна Джолі народила від Бреда Пітта. З цим цю пару можна лише привітати. Але радісну новину дещо затьмарив той факт, що зірковим батькам не вдалося уникнути хвороби багатіїв – «випендрюватися» де тільки можна. Для свого немовляти Джолі і Пітт замовили соску, інкрустовану діамантами. Будь-який педіатр скаже, що соска – вона і в Африці соска. Хоч золота, хоч діамантова, а призначення однакове і в тієї, яку купили у звичайній аптеці, і у тієї, яку виготовили на замовлення. Та чи можна врятувати зіркових діточок від діамантових сосок і платинових підгузників? Навряд... Адже красиво жити не заборониш.
Ще один приклад зі світу тих, хто живе «красиво». Найдовша яхта на планеті – у Романа Абрамовича. Вона на кілька метрів довша, аніж яхта одного еміра. Через це цей емір не може спокійно спати. Він навіть видав указ «догнати і перегнати!». Витратять шалені гроші, задіють тисячі робочих рук і, мабуть-таки, уже невдовзі яхта Абрамовича переміститься на друге місце у негласному всесвітньому змаганні. Може, після цього і Абрамович видасть відповідний указ... Сказано ж: красиво жити не заборониш.
Та чи справді красиве те життя, яке минає у гонитві за «фінтіфлюшками» і в суєті змагання зі собі подібними грошовими мішками? Гадаю, направду гарне життя у зовсім інших людей – у тих, які діамантів навіть не бачили. Ось, до прикладу, один чоловік. Усе життя він, голодуючи, малював картини – одну красивішу за іншу. Його роботи були наповнені по-дитячому наївними сонцями та зірками. Мова – про Вінсента ван Гога, який створив масу шедеврів. Ось що думав про людей цей вічний вигнанець: «Ще не народився на землі хтось інший, хто так само сильно, як я, любив би людей...». Нібито ван Гог також змагається з іншими. Але його змагання – благородне. Він змагається у любові і не сподівається на жодні нагороди.
Красиві люди живуть з думками про інших людей. Ось іще один красивий чоловік. Він був печальним, а його думки та почуття перетворювалися у чудові мелодії. Бог дав йому геній музики. Йому належать такі слова: «Одна людина може бути кращою за іншу лише в доброті». Мова – про Людвіга ван Бетховена.
Людей, які думали про інших, в історії багато. Пишу про тих, кого сам люблю. Тож не можу не згадати про великого Олександра Довженка. Він був першим, хто у кінематографі показав, як це красиво, коли дощ ллється на кавуни. А його кадр, коли у гріб Івана падають яблука, для мене взагалі найбільш вражаючий в історії кіно. І цього генія тягнуло не до діамантів, а до людей. У своєму «Щоденнику» Довженко писав: «Можу із гордістю сказати, що жодного дня не жив краще, ніж мій народ». Тут мені згадався відомий вірш Миколи Вінграновського «Баба Марта», який є гімном простому народу.
Мати серце, яке любить людей, – ось щастя, адже це по-справжньому красиво.
Ґурам Петріашвілі
Письменник
Додаткові матеріали
- Гурам Петріашвілі: «На одну нову книгу треба прочитати три старих»
- Ґурам Петріашвілі: «Треба не мати в собі комплексу меншовартості»
- Ґурам Петріашвілі: «З грузинів не можна зробити американців!»
- Великі чудеса Маленького Міста
- Поезія – не спорт!
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025