Re: цензії
- 19.03.2026|Віктор ПалинськийЧасоплину течія
- 18.03.2026|Валентина Семеняк, письменницяЗізнання у любові… допоки є час
- 18.03.2026|Віктор ВербичВідсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
- 17.03.2026|Василь КузанДелікатна загадковість Михайла Вереса
- 13.03.2026|Марія Федорів, письменниця«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
- 11.03.2026|Буквоїд«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
- 09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ100 тонн світла
- 07.03.2026|Надія Гаврилюк“А я з грядущих, вочевидь, епох”
- 06.03.2026|Микола Миколайович ГриценкоДефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
- 04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХтось виловлює вірші...
Видавничі новинки
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Грузия на вкус
Книжка известного блогера Тинатин Мжаванадзе — концентрат грузинской традиции делиться едой и радостью.
Тинатин Мжаванадзе. Грузинская домашняя кухня. М.: Эксмо, 2010. (Книга Гастронома.)
Есть две профессии, склоняющие человека к писанию: врачебная и кулинарная. Это, в общем, отчасти понятно, но только отчасти. Как и во всяком чуде, в нём есть место чуду.
Знаменитых писателей с медицинской практикой в анамнезе все знают: их и в прежние времена было много, а сейчас, кажется, вся Всемирная паутина заполнена их душераздирающим нарративом.
Людей, по-настоящему умеющих готовить, в литературе, как выясняется, гораздо меньше, чем врачей, но их писательская традиция не менее славна, чем медицинская. Например, мудрым писателем была Елена Молоховец, чья рекомендация на случай внезапных гостей взять из погреба немного холодной телятины до сих пор не потеряла актуальности (или же вновь её обрела). Есть и более близкие и убедительные примеры: «Русская кухня в изгнании» Вайля и Гениса — маленький шедевр, буквально брызжущий талантом авторов, их жизнелюбием и тонким чувством прекрасного. И несмотря на то что эта книжка вовсе не сборник рецептов, готовить по ней — сплошное наслаждение. Чуть суше (вероятно, в силу научно-коммунистических взглядов автора), но тоже очень достойно философия еды изложена в книгах Вильяма Похлёбкина.
Этот ряд продолжает книга о домашней грузинской кухне. Даже несмотря на соблюдение автором жёсткой форматности — только рецепты и технология приготовления плюс картинки, — книжка всё равно объёмнее и сердечнее, чем просто кулинарный сборник. Потому что автор текстов — Тинатин Мжаванадзе, в Сети известная как merienn .
Merienn пользуется заслуженной любовью блогеров как генератор позитива, как один из самых ярких, жизнерадостных и трогательных сетевых авторов. Её зарисовки грузинской провинциальной жизни, притчи и сказки написаны с душевной щедростью, сочным юмором и огромной любовью — к детям, семье, клану, родине.
Восхищение народными традициями застолий, умиление грузинской разборчивостью в еде, отличное знание гастрономических особенностей разных регионов — всё это авторское богатство просвечивает в рецептах приготовления малахто (блюдо из зелёной фасоли), чвиштари (кукурузные хлебцы) или аджарского холодца зирабаджи…
Вообще-то странно писать отзыв на сборник рецептов, но эту книжку, на обложку которой вынесены ключевые объекты грузинской стряпни — трава, орехи и гранаты, хочется всё время держать под рукой и делиться добытыми из неё сокровищами с друзьями. К тому же отличное знание предмета и увлечённость автора заражают кулинарным азартом даже самого криворукого — кажется, что каждому под силу осилить буквально все кулинарные шедевры, описанные Тинатин.
А ещё, говорят, в приморском городке Б., воспетом и прославленном юзером merienn, уже читают её книжку, придирчиво разбирая способы приготовления пхали и хачапури и со сдержанным одобрением замечая: «Неплохо. Такую же пахлаву готовила тётя Манана».
Ирина Головинская
Коментарі
Останні події
- 19.03.2026|09:06Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
- 18.03.2026|20:31Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
- 17.03.2026|10:45У Івано-Франківську відкривається нова “Книгарня “Є”
- 11.03.2026|18:35«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
- 09.03.2026|08:57Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
- 06.03.2026|08:40Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
- 24.02.2026|15:53XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
- 22.02.2026|12:341 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
- 18.02.2026|17:24«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
- 18.02.2026|17:14Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
