Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Саграда фамилия
Нетипичный любовный роман, аранжированный музыкой и приправленный Барселоной.
Анхела Бесерра. Музыка любви. М.: Иностранка, 2010.
В одной из квартир старого барселонского квартала Борн (возле музея Пикассо) найдены мёртвыми два старика. Судя по антуражу, старик и старуха покончили с собой во время свадебной церемонии, и тела их сплелись так прочно, что похоронили их (кладбище на Монжуике) в одном гробу, заказанном у гробовщиков (обитающих на Побленоу).
Дети покойных, каждый со своей стороны, потрясённые таким странным разворотом истории любовников глубоко пенсионного возраста, затевают расследование с целью узнать, что же привело их родителей к такому странному концу.
Частные детективы, привлечённые к расследованию, устанавливают, что впервые Соледад и Жоан встретились ещё детьми; она — принцесса из Боготы, наследница многомиллионного состояния, он — беженец из Испании, работающий официантом.
И тут повествование раздваивается, начиная развиваться параллельно в настоящем (расследование, познакомившее и бросившее в объятия друг другу сначала детей покончивших с собой стариков, а затем и внуков) и в прошлом. Две эти части романа, набранные разными шрифтами и идущие в шахматном порядке, занимают примерно половину «Музыки любви», и ещё неизвестно, какая из них интереснее…
…Понятное дело, что ничего хорошего из их встречи не вышло. Возлюбленных, так и не ставших любовниками, разлучили родители и обстоятельства. Но любовь, которую Жоан и Соледад пронесли через все перипетии сюжета, помогла им встретиться вновь, но уже в преклонном возрасте, обычно занятом подведением итогов. Вот они, значит, и подвели. Точнее, свели итоги на нет, отменив и время, и расстояние.
А помогала им в этом музыка Шопена, звучащая из старенького фортепиано с тайником среди клавиш. Жоан, оказывается, был не только музыкантом, но и композитором, именно музыка, связавшая-повязавшая мальчика и девочку, помогла выжить мужчине и женщине, соединив старика и старуху.
Поначалу кажется, что роман Анхелы Бесерры — детектив, затем кажется, что это интеллектуальная драма (слишком много здесь заверчено вокруг сочинительства и исполнительства), припущенная латиноамериканским магическим реализмом, доставшимся испанской беллетристике по наследству.
Но затем, когда повествование окончательно теряет правдоподобие, но до фантастических допущений так и не поднимается, осознаёшь, что перед тобой — очередной хитроумно замаскированный под «высокую прозу» любовный женский роман.
Музыка и топография Барселоны служат ему приправами, тогда как само «вещество прозы», ну или уровень письма, изобилующий штампами и канцеляризмами, оставляет желать лучшего — тот случай, когда текст «проговаривается» на одном из уровней своего собственного устройства.
Дмитрий Бавильский
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року