Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Вікторія Горбунова, «Записки шкільного психолога». Видавництво «Нора-Друк»
«Бути дорослим важко: непросто тримати себе в рамках, відповідати за слова. Визнати, що в тобі живе дитина, — ще важче».
Можливо, хтось із цим не погодиться — тоді він, мабуть, не такий уже й дорослий. Аби переконатися в цьому, прочитайте книжку Вікторії Горбунової «Записки шкільного психолога». На звороті титульної сторінки зазначено: «Рекомендовано для прочитання батькам, а особливо — бабусям, які готують дітей до школи, а також усім, хто цікавиться шкільною психологією». Це й справді потрібно прочитати всім. Адже в кожній дитині дрімає особистість, і щоб її розбудити, необхідно до кожної знаходити індивідуальний підхід. А це тонка ювелірна робота, з якою зможе впоратися тільки людина терпляча.
Авторка тонко розуміє психологію людини, дитину бачить ніби наскрізь, свої спостереження викладає надзвичайно емоційно: «Неможливо навчити людину не створювати проблем собі та іншим так само швидко, як розв’язувати задачі на дві дії. Життєві правила набагато складніші за граматичні, а поведінкові реакції вибуховіші за хімічні. В психології не може бути швидкого результату. Це аксіома».
Тема невичерпна і вічна, як світ, — дорослі і діти. Не можна сказати, що тільки батьки впливають на особистість дитини, — їм допомагають «консервативні» бабусі-дідусі, вихователі, вчителі і навіть перехожі тьоті-дяді на вулиці.
У книжці порушено одну з найважливіших проблем сучасної школи. Нині стало просто-таки модою перевіряти інтелект дитини, але: «…не вся інформація в руках учителів є безпечною для дітей. Можливо, це звучить безглуздо, однак у недолугих кілька цифр IQ стають діагнозом, що може скалічити життя дитини. Якщо вчителі, маючи часткові результати та знаючи лише про кращих дітей, уже ділять клас на «розумників» і «пропащих», — що буде далі? Дітей з високими показниками IQ захвалять. Розмножаться такі собі «зірки», вони з часом увірують у свою унікальність, зупиняться в розвитку, спочиваючи на лаврах. Що ж до інших — їх просто зацькують: «що взяти з дурнів…». Діти, які не впоралися з тестовим завданням з різних причин (хворіли, не мали настрою, злякалися і не зрозуміли інструкції тощо), отримають тавро «вічних трієчників». Описане в жодному випадку не є плодом моєї хворої фантазії. Це класика життя, і не лише шкільного».
Раніше дітям не намагалися «залізти в мозок», і вони жили як у казці. А сьогодні кожна мама прагне виростити вундеркінда і змушує своє чадо «ковтати» енциклопедії, аби отримати звання «найрозумнішого» (як у відомій телегрі), і не розуміє, що відбирає в маленької людини безтурботне дитинство.
Вікторія зараз працює з дорослими дітьми — викладає психологію в Житомирському університеті ім. Івана Франка. В її доробку — понад півсотні наукових праць із психології, але в «Записках…» вона вперше спробувала себе в художній формі. Спроба видалася вдалою. Можливо тому, що за основу взято сюжети з життя та особистого досвіду.
Марина Вовнякова
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві