Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Гангстер и платяная вошь
Перечитывать "Дневник" Нагибина трудно, но нужно.
Юрий Нагибин. Дневник. – М.: РИПОЛ классик, 2009. – 608 с.
В этой книге в принципе можно найти все что угодно. «Дневник» Нагибина – это энциклопедия советской литературной жизни 40–80-х, этакий «Живой журнал» известного, авторитетного и, прямо скажем, состоятельного литератора. В своих книгах, рассказах, статьях, сценариях, выступлениях Юрий Маркович представал певцом русской природы и знатоком человеческой души, исследователем судеб замечательных людей прошлого, наставником даровитой литературной молодежи. Это все, конечно, нашло отражение и в «Дневнике».
Но есть там и другое. То, что признанный властью писатель Нагибин не публиковал в советской печати и не озвучивал в своих многочисленных выступлениях. В этой книге запечатлелась теневая сторона жизни писателя из СССР, печатаемого и хорошо оплачиваемого, но при этом регулярно унижаемого литчиновниками. Это своего рода исповедь самобытного художника, всю жизнь с переменным успехом боровшегося за личную творческую независимость.
Из этой книги при желании можно настричь цитат для всех контекстов и на все случаи жизни. Охотничьи рассказы? Пожалуйста. Путевые заметки (не вошедшие в опубликованные очерки)? Вот они, читайте и наслаждайтесь. Сочные фразы, монологи «простых людей», колоритные фамилии, яркие сценки из жизни? И этого хватает, как и в любой литераторской записной книжке.
Но чаще всего из «Дневника» Нагибина цитируют обличительные пассажи. Злость его в отношении титулованных литературных мерзавцев и ничтожеств неистощима, архиизобретательна. «Назойливая платяная вошь», «бледно-потный уголовник», «гангстер» – вот далеко не самые жестокие характеристики. Его приводила в ужас официозная писательская тусовка. Нагибинские фразы о моральном разложении творческой (да и политической) элиты в 70–80-е горьки и убийственны. «…Тупое, мрачное вранье. Растет и ширится раковая опухоль. Есть от чего прийти в отчаяние. Отсюда же всеобщий цинизм, гнилые усмешки, самоуверенность власть имущих, знающих, что от них ничего не требуется, кроме одного: не делать, не двигаться, не пускаться в объяснения, быть просто глыбой на пути всякого развития». Кажется, это не только про 1973 год написано.
Не щадил он, впрочем, и себя: именно своей безжалостной исповедальностью и сильна эта книга. В ней гораздо больше литературной актуальности, чем в большинстве текстов, называемых в наши дни «актуальной» прозой и поэзией. Эти дневники нужно читать неторопливо и задумчиво, дорисовывая контекст и домысливая недосказанное. Ну а многие лирические фрагменты – например, микроновелла о коллекционере снов или зарисовка об ондатре и лосенке, увиденных близ подмосковного санатория, – можно хоть сейчас переносить в любую хрестоматию русской прозы ХХ века.
Андрей Мирошкин
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року