Re: цензії
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Олександр Ірванець: Вуса в глибині душі
Здається, Антон Чехов сказав «Чоловік без вусів — це все одно, що жінка з вусами». Якщо врахувати, що походив Антон Павлович із Таганрога, з українських етнічних земель, то це визначення можна вважати показово українським. Бо в українця до цієї чоловічої окраси між носом та верхньою губою ставлення особливе.
Вуса — ознака воїна. І не тільки в нашого народу. Представники пацифістських сект у Сполучених Штатах — емеші та меноніти — носять бороди і старанно виголюють вуса. Бо сама лише борода є ознакою мирного землероба. А вже вуса додають особі войовничості. Тож нічого дивного немає у поголовній вусатості запорозьких козаків. Ото кого справді неможливо уявити без цього атрибуту мужності й чоловічого шарму!
«Підкручу я чорнії вуса, щоб любила дівчина руса» — у цих пісенних рядках наголос припадає на слово «підкручу». Вуса мало було мати, вони ще мусили бути у відповідному стані. У стані бойової готовності. Тому й розрізняються вуса хвацько підкручені і вуса безвольно обвислі. Останні з названих ще носили в народі назву «плач України».
Вуса в різні епохи робилися більш чи менш популярними. Наприклад, років сто тому і митці, і політики, і суспільні діячі з воєначальниками були майже поголовно вусатими. Згадаймо всіх цих Чемберленів із Клемансо або ж Троцького з Камєнєвим і Зінов’євим. А також Стефана Цвейга, Зиґмунда Фройда і Михайла Коцюбинського. Втім вуса в поєднанні з бородою — це все ж тема для окремого дослідження.
Підголені з обох боків вуса «щіточкою» були хітом 30–х та 40–х років ХХ сторіччя. Саме великому Чарлі Чаплінові належать такі слова про Гітлера: «Нехай він там собі диктатор і загарбник, та я ніколи не пробачу йому, що він украв мої вуса».
Після Другої світової вуса на певний час потрапили в немилість — занадто вже їх дискредитували два великі вожді двох протиборчих таборів. Тому десь зо два десятиліття політичні еліти голилися ретельно і старанно. Їх наслідувало і суспільство. І лише в шістдесяті роки минулого віку, в розквіт руху хіпі та рок–музики, вуса було реабілітовано. Значною мірою, знову ж таки, в поєднанні з бородою. Не тільки «Бітлз», а практично всі тогочасні групи мали у своєму складі двох–трьох молодиків, котрі не відвідували перукарні в останні роки.
Люди мистецького світу вуса носять. Яскравий тому приклад — Сальвадор Далі, який зі своїх вусів витворив справжнісінький культ. Музиканти та співаки, як про це вже говорилося вище, також цією окрасою не нехтують. Хоча вуса Павла Зіброва і вуса Фреді Мерк’юрі — це все ж таки різні вуса, погодься, читачу.
Спортсмени в цьому плані обережніші. З українських зірок футболу чи боксу важко назвати когось помітного з окрасою під носом. Хіба що воротар «Динамо» Віктор Чанов. Та теперішній тренер київського клубу Валерій Газзаєв, хоча в цьому випадку слід пригадати кавказькі традиції, а там вуса — це атрибут практично неодмінний.
Коли говорити про сучасних політиків, першим вистрілює, звісно ж, образ Віктора Пинзеника. Ну ще, може, екс–судді Зварича як медіа–персони останніх часів. Загалом же політичний істеблішмент України рослинністю під носом сьогодні не зловживає. Хоча коли пригадати події двадцятилітньої давності, становлення державної незалежності України, то там у політичній еліті вусів було значно більше: В’ячеслав Чорновіл, брати Горині, Микола Поровський. Практично майже самі вусаті чоловіки вносять жовто–синє полотнище до зали Верховної Ради в пам’ятних документальних кадрах. З чого можна зробити висновок, що вуса супроводжують добу революцій і реформ. Та й у цієї тези буде порівну доказів ствердних і заперечних. Польський лідер, революціонер Лех Валенса — чоловік із вусами. І президент сусідньої Білорусі Олександр Лукашенко — чоловік із вусами. Але й керівник такої просунутої і наскрізь європейської держави, як Чехія, Вацлав Клаус — також чоловік з вусами. Хоча дуже неохоче підписав Лісабонський протокол. Можливо, саме вуса цьому виною. Є у них якийсь елемент консервативності, прихильності до старих, віками перевірених традицій.
За часи незалежності жоден український президент не носив вусів. Не «світить» нам побачити вусате обличчя в будівлі на Банковій і після наступних виборів. Утім, може, це й на краще. Адже головне для справжнього українця — залишатися вусатим у глибині своєї козацької душі.
Олександр Ірванець
Додаткові матеріали
- Олександр Ірванець: «Стой, хто ідьот?». Кілька слів про країну Вахтерію
- Літературне ЖЖиття. Частина п’ята
- Наступна Шевченківська премія Світлани Поваляєвої?
Коментарі
Останні події
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 18.10.2025|10:36"Дівчина з кулею": В США вийшла англомовна збірка віршів української поетки Анни Малігон
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
