Re: цензії

Почну скромно – я пропоную побудувати стратегію боротьби за українізацію України на моєму досвіді. Мені здається, що це спрацює, тим більше, що іншого досвіду в мене поки немає. Не лякайтеся, я не закликаю до рішучих дій і не пропоную забороняти все, що ментально споріднене з логотипом телеканалу РТР, хоча сплю і бачу велетенські вежі-глушилки на північно-східному кордоні. Точніше сказати, спав і бачив, бо тепер я змінився.

Отримавши нову прошивку, назвемо її «Фоззі 2.1», я моментально заспокоївся і хочу поділитися власним абсолютним спокоєм із Вами. Стратегію я пропоную дуже просту – нічого не робити рівно п’ятдесят років. Зараз 28 квітня, 18:30. Вже трохи запізно, тому пропоную розпочати рятівну операцію вже завтра. Отже, до 29 травня 2059 року я пропоную нічого не робити з українізацією.

Політику не чіпаємо, бо це щось на кшталт фігурного катання, мамі – цікаво, мені – ні (між іншим, одночасно з початком операції всі політичні ток-шоу треба закрити, дайте мамі поспати і не тримайте її пів-тижня біля телевізору). За відведені на операцію п’ятдесят років політики все одно значно не покращаться, бо матінко-природа вважає за необхідне народжувати разом із тарантулами і прусаками (хоча, кажуть, вони вимирають) певну кількість хитруванів, які за будь-якої ситуації опиняться в Конча-Заспі.

При цьому за статус країни можна не боятися – навіть остання українофобська постать ні в якому разі не захоче увійти на карачках до сусіда, всі лізуть в національні Напольйони і мріють влаштувати кума послом. А які посли в першого секретаря обкому? От я і кажу, що ніякі. Тому Україна буде, можете не хвилюватися. А як вони там ділять фінансові потоки, це нам може бути цікаво тільки в тому випадку, якщо Ви той самий кум, якого можна призначити послом. Якщо ні, їдемо далі.

За п’ятдесят років всі сили і кошти я пропоную кинути на освіту і туризм. Народився? – Молодець! Маєш раз на рік гарантовану тижневу подорож за кордон і місяць відпочинку скрізь по Україні. І тоді подрузі дружини мого однокласника буде важко спиратися на випадок тридцятирічної давнини, коли її мамі щось не дали в Ужгороді, не розуміючи російську. Її донька за умов, що я пропоную під час рятівної операції, швиденько пересвідчилася б в тому, що в Закарпатті стільки мов, що її маму дійсно могли не зрозуміти.

Поки значна частина моїх улюблених харків’ян подорожує по Львову виключно очима телеканалу ОРТ, їм буде важко змінитися. А так - оп, за державний кошт ознайомтеся нарешті з усією країною власними очима, особливо обережним можна навіть давати відділення дніпропетровського «Беркута» для охорони під час відвідування Івано-Франківська…

Я є прикладом того, як змінюється кожен з нас і як в процесі еволюції житель Української Радянської Соціалістичної Республіки поступово перетворюється в українця. Я вчився в трьох різних ВУЗах (один навіть закінчив), два з них були гуманітарними. Спочатку, в Харкові, ми три курси вчили російську літературу. Потім, в Києві, мені довелося знову вчитися з першого курсу, бо дуже велика різниця була в програмах. На вступних іспитах я посварився з якимось професором сивої галицької зовнішності, назвавши кращим українським письменником Гоголя, а поетом – Вертинського.

От спитайте, чому? Все дуже просто, бо то був «Фоззі 1.0». Потім побував там, побував сям, поговорив із тим, побачив того і поступово перепрошився на «Фоззі 2.0». Потім минуло ще трохи часу і ось я, спокійний і чемний «Фоззі 2.1» із чітким планом дій.

В принципі, тут можна і закінчити, але ж я мав щось сказати про «Тараса Бульбу». Чому я його не дивитимусь? В принципі, приблизно тому ж, що й «Обитаемый Остров 1+2». Тому що в мене лежить мінімум 150-200 гарних фільмів, які я ще не дивився і в яких народний рейтинг imdb значно вищий. А часу - обмаль. От «Фоззі 1.0», можливо, подивився би в кінотеатрі ім. Дзержинського, «Фоззі 2.0» щось кричав би про інформаційну війну, а «Фоззі 2.1» спокійно пропускає повз очі. Що вони мені зможуть розповісти нового про мене? Це я ж українець, а не вони. Ви кажете, що ворога треба знати в обличчя? Ні, вони мені не вороги. Вони просто працюють на свою ідею, як вміють і з їхньої точки зору все роблять правильно. Просто моє місце в їхній схемі – десь між сержантом Полищуком на мотоциклі і Ванєю Пасюком.

А в мене тепер інша ідея, і з кожною наступною прошивкою вона стає ближчою. «Фоззі-2059» задіє інстальований у мозок гугл, щоб пригадати цей фільм. Гадом буду.

Додаткові матеріали

04.05.2009|09:35|Новинки

Фоззі. «Ели воду из-под крана»

30.04.2009|07:03|Re:цензії

Фоззі: «Якщо Стівен Кінг не видасть щось нове, прочитаю Тараса Прохаська»

Коментарі

1 2 3 4 »

13 травня 2009, 19:46|юля:: ну ти мужик))) (це я про один закінченмй інститут),а щодо "Залюдненого острова 1 2" я теж не дивилася. Може якось разом подивимся;)
13 травня 2009, 14:32|...хоть я кацап,:: але продовжу.
Буває, що й від Свєти Поваляєвої, яку я загалом дуже поважаю, таке почуєш на 5-му, що залишаєшся дуже здивований.
Ось ви, наприклад. Що ви мали на увазі цим "кацапом без лаптей"?
Я знаю, що є такий різновид носіїв титульності, яким вишиванка, "Кобзар" на столі та звичка називати власну матір на "ви" (т.зв. шляхетність) цілком заміщають мозок. Чи не натякали ви на аналогічне явище в кацапському середовищі?
А що до того, де мені хорошо. Мені bene як раз таки у patriї. Але деякі казли жить мєшают. Починаючи з Януковича і далєє па спіску.
13 травня 2009, 14:23|...хоть я кацап,:: ...Из центра есть приказ,
Дана команда "фас",
И не один вредитель
Не укроется от нас.

але ж мушу порадити вам, п. Алконавте, уважніше читати тексти, навіть якщо вони "мовою папси і блатняка". Домовину я примірював на "патріотичне збудження", не на власне патріотизм (хоча б тому, що "патріотизм" надто широке й неоднозначне поняття). Це не одне й те ж саме.
Який в мене патріотизм? Ні, не російський. Російське патріотичне збудження я б відправив у кращий світ ще за більши любки, бо воно загрожує війною усім громадянам України, а в першу чергу нам, прикордонним кацапам.
Патріотизм у мене радше місцевий, про який пише, наприклад, Рябчук в своїй праці "від Малороссії до Малопольші". Тобто подобається мені моя родна батьківщинка, а фахівців з "любви к Родине" час від часу кортить послать на... на їхню батьківщину, московську чи львівську — це майже монопенісуально.
Що до того, що кажуть кацапам носії титульності, то всяке трапляється.
12 травня 2009, 18:05|Alkonaft:: Katsapu. А у вас какой патриотизм, русский? Вы имеете право на свой патриотизм? И вам хоть один украинец когда-нибудь говорил, что он ваш патриотизм видал в гробу? Если же вы -- приверженец взгляда "ubi bene, ibi patria", тогда вы -- кацап без лаптей. Пишу вам на вашем языке, а теперь попробуйте мне ответить на моем, то бишь на украинском.
09 травня 2009, 22:36|...хоть я кацап,:: ...происхождение Христа древних укров.

"От древних укров", естественно.
09 травня 2009, 22:33|...хоть я кацап,:: то есть, еще хуже негра с китайцем, замечу п. Crazy Spider'у, что "Преображенский" — никакая не дворянская, а типичная поповская фамилия (до 1848 что ли года в семинариях фамилии давали по своему усмотрению).
Что до Триполья, давайте перейдем сразу к п. Плачинде, который относился к Украине настолько трепетно и шляхетно, что попробуй теперь только заикнуться россиянину из числа "патриотов", что герои фильма "Тарас Бульба" русскими вообще-то не были, так тебе сразу же припомнят происхождение Христа древних укров.
Так что думается мне (по плебейской моей натуре), что лучше прямо говорить подлецу, что он подлец, а дураку, что он дурак. А шляхетность такую вкупе с патриотическим восторгом я в гробу видал.
Платон мне едва знаком, так что я даже и не колеблюсь в этом вопросе.
07 травня 2009, 18:01|Crazy_Spider:: Преображенському. Друже, по першій частині: де і коли в цьому крейзі-листуванні, в цій прикольній грі я себе з кимось ототожнював? Я ототожнюю себе лише з собою. У Вас інакше? По другій частині, respect! Нарешті, по суті! Але ж покажіть мені, пліз, де я писав, що Ви -- не українець, що Фоззі -- не українець, що Кокотюха -- не українець? Ліберал, консерватор, анархіст, побарабаніст, дейбіл, дядько з вусами, дядько без вусів -- кожен з них може бути українцем. Навіть негр або китаєць можуть бути українцями : ) Я би резюмував так: опція Фоззі -- прийнятна, можлива, де в чому раціональна, але, на превеликий жаль, недостатня... Напишіть на завершення, щось про Фоззі, а то ми з Вами про нього вже й забули, чи не так? : )
07 травня 2009, 15:57|преображенський:: Crazy_Spider: так ось із ким ви себе порівнюєте і ототожнюєте? Прикольно... Тобто, інший силогізм, більш категоричний: 1. Українці люблять борщ і вареники. 2. Я не любилю борщу і вареників. 3. Я - не українець? Інше: Олександр Стражний у свої книзі "Український менталітет" пише: 1. Українцям не властиво доводити початі справи до кінця. Згоден, але: 2. Я доводжу всі справи до кінця. Отже: 3: Я знву не українець?
07 травня 2009, 13:45|Crazy_Spider:: Добродієві Преображенському. Прикольно, що не псевдо. Класне дворянське прізвище, до речі. Ну і, водночас, дивно: вважаєте, що мене заносить у спілкуванні і при тому затято спілкуєтеся зі мною в цих коментах : ) Тепер по суті. Демонструю, чому Ви не любили слухати лекції (зокрема, з логіки) у Могилянці, чи в іншому вузі, де навчалися (якщо, звісно, навчалися). Перед тим зауважу, що я не є безумовним прихильником ні консерватизму, ні лібералізму, як і будь-яких інших партикулярних течій. Ось, дивіться -- простенький "силогізм". "Преображенський сміється з усього, що пов'зане з консерватизмом" -- "М. Тетчер, Р. Рейган, В. Липинський -- консерватори" -- "Преображенський сміється з М. Тетчер, Р. Рейгана, В. Липинського". Якщо це правда, то Ви гідні лишень співчуття й жалю. Якщо ж Ви готові вести шляхетну (як годилося б людині з таким прізвищем, як у Вас) і професійну полеміку з цим концептом, то Ви гідні поваги. Обирайте свою опцію самі, друже : )
07 травня 2009, 09:36|преображенський:: Смішно. Сміюся. Бо Преображенський - це моє прізвище, за паспортом. Є ж у людей прізвище Шевченко, а деяких із них навіть Тарасами батьки називають... Дякую за літературознавчу лекцію. Якщо Ви в коментах готові її читати, як же Вас несе в особистому спілкування...