Re: цензії

25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка
16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Правда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
Антивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
Головна\Авторська колонка\Дюренматтові лабіринти

Авторська колонка

21.03.2023|16:07|Ярослав Орос

Дюренматтові лабіринти

Я зрідка заглядаю до Facebook. Здається, Цукерберґ її, соціальну мережу, вже перейменував на Meta Platforms, Inc. А втім, як будь-якого здичавілого українського вовкулаку, мене манить на літературознавчі вітчизняні платформи. Там, на «буранних полустанках», життя буяє з усієї сили. Аж свистить!

Проте я читаю Фрідріха Дюренматта. Його «Лабіринт». Швейцарця... Він мені дуже близький! Бо – горянин. Уродженець Альп, а я – Верховини.

Шкода в даному разі, що Україна не лише гориста, а й степова. Тут, звісно, потрібно звертатись до Германа Гессе з його «Кнульпом» і «...Вовком». Та куди мені нині податись з русифікованого Києва, коли місто – ні собі ні людям. Дурненьке... Вчора воно прославляло Щербицького, Брежнєва, а сьогодні спідлоба вичікує кацапуру! Чия ж візьме. Сказав же мені отсе в очі сусід з шостого поверху.

Брехня, що Київ – місто-герой. Радше – геморой. Хвороба на роки після кацапсько-української війни...

Я ж про що!

Про вітчизняне красне письменство. Ніколи, ніколи Україна не породить другого Еріха Марію Ремарка. Бо... Перше, ніж засудити війну з кацапом, потрібно самого себе роздягнути до нитки. Ба, здерти шкуру з себе!

Здавалося б, Дюренматтові лабіринти надто простенькі для мене, совка неотесаного...

Ет, ні... Дев’ять кіл Дантового пекла слід Україні пройти! Й на те нема ради.

Там, на фронтах, українці не брешуть собі, а в запіллі – лукавлять.

Ох, і лукавлять...

Читаймо ж – «Суддя і його кат» Фрідріха Дюренматта.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

27.08.2025|18:44
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
25.08.2025|17:49
У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
25.08.2025|17:39
Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
23.08.2025|18:25
В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.08.2025|19:33
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
19.08.2025|13:29
Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
18.08.2025|19:27
Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
18.08.2025|19:05
У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
18.08.2025|18:56
Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
18.08.2025|18:51
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»


Партнери