Буває, іноді, просто так, зберуться найкращі друзі та жвавим потічком полиється їхня розмова. Про кохання, про друзів, про батьків, про стосунки, про правду і кривду, про все на світі. Розмова відверта та щира, довірлива та чесна. Саме таке відчуття, коли під обкладинкою “Теплих історій” збираються різні письменники, цього разу вони зібрались, щоб поговорити про листи. Паперові та електронні, відправлені та непрочитані, у конвертах та у вигляді СМС. У кожного з нас є в житті історія (лише потрібно про це просто пригадати), пов´язана із листуванням, іноді — вона перевертала життя із ніг на голову, іноді — просто залишалась приємною згадкою на все життя.
Саме з такими життєвими історіями відверто діляться 16 чудових авторів. Деякі із них пригадали навіть і не одну, а кілька чудових сюжетів, як, наприклад, Олександра Орлова. Її коротеньку оповідку “Відкрити в разі сімейної сварки” варто прочитати кожній жінці, бо ж не всім повезло мати таку завбачливу матусю, яка дасть мудру пораду.
Доречі, а ви знали, що коти, точніше - одна кішка на цікаве ймення Валенсі, теж уміє писати листи? Не знали? О, то ви багато що втратили, бо якби ви мали таку кицьку, то на любовному фронті у вас було б все “окей”. Ну дуже кумедна історія розказана самою Валенсі. Ставлю “зарах +”.
А як то бути близнючками? Знаєте? Теж ні? Олександра розкаже. Коли між вами океан, а відчуття зрідненості нікуди не щезає, що тоді робити? Звісно, писати листи.
А про дива на 14 лютого ви знаєте? Ну звісно, хто не вірить в святого Валентина. Тільки спробуйте сказати, що не вірите. А якщо це Валентин Святий у чорному джипі та в бардачку в нього цукерки “Кара-Кум” і лист від дружини? Ще — ні? Тоді вам до Слави Світової та її оповідання “Диво на замовлення”. Після цього відчуття дива не полишає цілий день.
А про бабусині чудеса чули? Ні? Ото невігластво! Всі ж знають, що найважливішу роль в житті людини відіграє найстарша жінка роду — мама мами, тобто бабуся, а якщо вона вже після життя відсилає вам свої історії, чи то сонячного зайчика, то все буде сонячно. Саме так як у Елі з історії від Оксамитки Блажевської. І усі сімейні таємниці відкриються, стане так тепло та затишно.
А ще не забудьте відкрити бабусину скриню, бо ж там теж може бути не один, не два, а цілих чотири листа. І у кожному чиясь доля, чиясь історія, чи урок для тебе. Галина Яценко із радістю із ними поділиться, по черзі витягуючи їх для вас із бабусиної скрині.
А коли вам було дев´ять, ви писали листи, чи одержували їх? Юрко одержував і навіть читав, і відчув справжнє Кохання. Оте, що дає сили жити і відкриває відчуття тепла і здатність любити не лише себе. Так — чесно, відверто, та по-дорослому дитячо може написати лише дорослий Юрко — Максим Федорченко. Завдяки йому кожен відчує себе вперше закоханим.
А з минулого приходили вам листи, від себе — молодої та закоханої, дівчинки-сонця та вітру, від тієї, колишньої? Ні? А може варто написати? Бо ж саме так вчинила героїня Юлії Смаль із очима кольору чаю. І що такі бувають не знали? І я не знала, тепер буду знати і придивлятися, може її зустріну в натовпі.
А квартиру із посагом ви одержували? Із листами, що приходять у вашу поштову скриньку, із фотографіями, і коли так хочеться туди подивитись, і не завжди вистачає на все терпіння? Ну про нетерплячки відомо усім, але як ці нетерплячки впливають на долі, цього ви ніколи не дізнаєтесь, поки не прочитаєте оповідання Світлани Дідух-Романенко “Квартира з посагом”.
А ось Святослав Черній дає нам дві обіцянки, одну у колі друзів про зустріч, і одну — перед паном директором. До чого це все приводить рекомендую переглянути і потрапити до Польщі, і не тільки, ще й до Ташкенту. Цікаво? То гортайте...
А ви писали листи у зовсім іншу країну? І не одержували, і не чекали? Не переглядали яскраві марки? Не відчували такий собі радісно-сюрпризний настрій їх одержання? От, багато чого втратили, ну хоч почитай про те у Дар´ї Дмитрів.
А німого ангела із людським іменем Люба не зустрічали? І я ні. На жаль. Бо ж дуже мрію зустріти на вуличках старовинного міста із фортецією дівчинку-художницю, яка пише пророчі листи, може в неї і для мене один є. Саме така чудова героїня існує на сторінках історії Віоліни Ситнік “Любов змінює все”. Така фантастично-реальна історія, що у неї хочеться повірити й чекати, коли той ангелик буде сидіти у твоїй кав´ярні.
А про соляну пустелю чули? А про Баріна у банці? А як віднайти щастя, як простити тата і віднайти себе самого? А про номер триста тридцять три, о це теж доволі цікава історія, майже детективна, тримає в напрузі до останньої секунди, бо ж хто той таємний Б. Ви не знаєте ще всього цього? Ні, то бігом до книгарні, бо на вас чекають відверті та щирі, теплі та талановиті історії, якими із вами обов´язково поділяться. Такі собі історії на вушко)))

P.S. І ще - там нова супермодна обкладинка. Французька. Цікаво? Ви ще тут?