Михайло Зарічний є постаттю унікальною. Пояснюю – чому. В його особі маємо симбіоз начебто непоєднуваних речей. Навіть можна сказати, що він є носієм контрастних чи й полярних іпостасей. Не будемо ярликувати, яка з них є плюсом, а яка мінусом, просто вкажемо на них. (Про плюси та мінуси я загнув, щоб похизуватися, що і я, мовляв, також у арифметиці щось тямлю, чи принаймні в геометрії, тобто в географії). Обидві є, зрозуміло, плюсовими. І кожна із цих двох іпостасей, можна сказати, має свої «підіпостасі».

Отже, нехай першою буде офіційна, скажімо так, іпостась Михайла Зарічного. Він – науковець, математик, видатний математик. До розряду «підіпостасей» належить те, що він доктор фізико-математичних наук, професор, колишній декан механіко-математичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, гостьовий лектор багатьох університетів, автор наукових (математичних) книжок (до слова, різними мовами, бо Михайло Зарічний пише їх не тільки українською, а й деякими іншими мовами, хоча б англійською чи французькою).

Другою є неофіційна, можна сказати – тіньова (умовно кажучи, бо такій помітній персоні сховатися у тінь аж ніяк не вдасться, хіба десь на пляжі) іпостась Михайла Зарічного. Він – мистець, поет, бард. Пише вірші, видає поетичні книжки, співає пісні на свої та не свої слова, себто вірші-таки. От якраз ця друга іпостась і цікава мені, бо з математикою я не дуже дружу. Моїм найвищим досягненням у цій галузі було те, що я в першій чверті восьмого класу мав з алгебри «четвірку» (а не «трійку»), моя мама Оксана Сенатович називала це «проривом у космос» (а сталося це тому, що мене влітку в цих питаннях «підтягнув» наш добрий сусід світлої пам’яті Ігор Сироїд, який був за фахом математиком), і в четвертій чверті десятого класу також спромігся на «четвірку» (як і на випускному екзамені, але це вже зовсім інша тема).

Поезія Михайла Зарічного дуже багатогранна, зокрема розмаїта тематично. Про різні її ракурси можна писати до плюс безконечності (от я знову хизуюся своїми арифметичними пізнаннями). Я ж легесенько, краєм ока, зосереджуся на тому, як Зарічний-поет у своїх віршах осмислює чи заторкує питання мистецтва поетичного, мистецтва віршування зокрема. Цього, гадаю, наразі буде достатньо. А про весь огром його поетичного доробку ще буде написана не одна дисертація.

Першою поетичною збіркою («збіркою віршів», за авторським визначенням, бо він воліє до поштучних витворів версифікації застосовувати дефініцію «вірш», а не «поезія», і має в цьому купу рації) Михайла Зарічного була «Вербалізація верболозу» (2008, видана у Львові, як і всі подальші). Вже в ній автор замислюється над сутністю поезії, дотепно обмізковує та нотує свої імпресії стосовно механізмів творення віршів.

Є у Михайла Зарічного там вірш «Верлібристам», де та сама заримована строфа перетворюється в неримовану:

 

коли у цім житті

я зроблюся старим

писатиму тоді

поезію без рим

 

наприклад отаку:

 

коли у цім житті старим я зроблюся

без рим тоді писатиму

поезію

 

Михайло Зарічний у дотепному вірші «Теорія поезії» пише: «Хорей: Rambo / А ямб: Rimbaud» , – цей вірш може стати хрестоматійним для певних категорій допитливців. Тут помічаємо перфектне (безпомильне, можна сказати) знання і розуміння автором різних мовних нюансів, різномовних нюансів (включаючи варіабельність та відмінність між написанням і прочитанням тощо). І це проходить якщо й не суто червоною, то бодай барвистою, різнокольоровою ниткою через увесь його поетичний доробок, протикаючи голкою гострого розуму відповідні вибрані місця.

Михайло Зарічний приписує римам здатність робити людей мудрими й добрими: «рими / роблять нас мудрими / добрими / роблять нас рими // але не старими / тобто не хворими / і не прикрими». Ще багато чого він приписує римам.

У збірці Михайла Зарічного «Краще менше» (2010) є вірш «Ри(т)ми. Поет»:

 

він мав неабиякий талант і тому умів

робити те що ніхто з нас не вміє

видобувати істини зі схожості звучання слів

і з чергування наголосів (наче серце при аритмії)

 

Є ще й інші вірші про мистецтво поетичне у цій збірці, як і в збірці «Теґи: Тести та теґи» (2012), зокрема вірш «Верлібр (згадуючи Назара)»:

 

а якщо тільки трапиться рима –

прищемити їй пальці дверима

 

Це алюзія до вікопомного «обруба» незабутнього Назара Гончара:

 

а рима

дверима

гуп!

 

Михайло Зарічний, коли каже «Назар», підмислює «Назар Гончар», – це, мовляв, зрозуміло і «за замовчуванням». Сам він наводив приклади з грузинської літератури, пояснюючи це. Коли в Грузії кажуть «Ілля», то зрозуміло, що це «Ілля Чавчавадзе» тощо. Отут я вже (завдяки Назарові Гончару) перекидаю місток до начебто рецензованої збірки Михайла Зарічного «Просто сто сторінок», у якій є вірш «Згадуючи Назара при ліжковому режимі»:

 

Ліжко моє – мій прескрибований (prescribed) Всесвіт 

 

Ліжко чиєсь – do you sleep English?

 

Ліжко чиєсь – Dormez-vous français?

 

Ліжко чиєсь – Heeft u de Nederlandse slapen?

 

Ліжко чиєсь – Dormi italiano?

 

Ліжко чиєсь – Sover du svenska?

 

Ліжко чиєсь – Ĉu vi dormis Esperanton?

 

Ліжко чиєсь – あなたは日本語が寝ていますか？

 

Ліжко чиєсь – ¿Duermes español?

 

Ліжко чиєсь – An bhfuil tú codlata nGaeilge?

 

Ліжко чиєсь – Suomen nukut?

 

Ліжко чиєсь – Íslenska tungumál sefur þú?

 

Ліжко чиєсь – Latine dormitis?

 

Ліжко чиєсь – dormi română?

 

Ліжко чиєсь – czy śpisz po polsku?

 

Ліжко чиєсь – je kulala Kiswahili?

 

Ліжко чиєсь – gjør du sover norsk?

 

Ліжко чиєсь – κοιμάστε Έλληνες;

 

Ліжко чиєсь – você dorme Português?

 

Ліжко чиєсь – spiš slovenščina?

 

Ліжко чиєсь – Schlafen Sie Deutsch?

 

........................................................

 

(Тут ще відсутня мова волапюк.)

 

Ліжко моє – мій найщиріший друг

 

Це значно розширений у мовному сенсі вірш Назара Гончара «Ода до ліжка або Колискова для себе»:

 

Ліжко моє

моя поетична майстерня

Ліжко моє

мій найщиріший друг

 

Ліжко чиєсь

do you sleep English?

Ліжко чиєсь

schlafen Sie Deutsch?

 

Ліжко моє

Ліжко моє – українське

Ліжко моє

то мій вселюдський борг

 

Є ще чимало тут віршів на тему «ars poetica». Взагалі-то про збірку Михайла Зарічного «Просто сто сторінок» треба таки написати повноформатну справжню рецензію. Наразі ж я подав лише деякі свої імпресії, прикрившись її назвою.

 

 

 

***

Як своєрідний додаток додаю добірку Михайла Зарічного з антології української паліндромії «У сізір’ї Рака», яку ми упорядкували спільно із світлої пам’яті Миколою Мірошниченком. І це невипадково, адже мистецтво паліндромії є наче квінтесенцією мистецтва поетичного.

 

 

Михайло Зарічний

 

 

***

Є удар – ґедзь здеґрадує!

 

 

***

Е, ти дурен, ерудите!

 

 

4 В 4

 

Тетра – в квартет!

 

 

***

Он диваки. Та мета – математика, видно.

 

 

***

А рід і не шикував – у кишені діра.

 

 

***

Моно гіперепігоном.

 

 

***

Ум за красу у сарказму.

 

 

***

Рота робота – то б оратор.

 

 

***

Віц сип! О, зробити борзописців!

 

 

***

Е, терміни, – нині мрете!

 

 

***

На рот сервіс – і в ресторан!

 

 

ОТ ВАМ АВТО

 

– «ЗАЗ»?

– А «Тойота»?

 

 

***

Акт супремум. Умер. Пустка.

 

 

***

 

***

Перманентно он тне нам реп.

 

 

***

Я сват Шеви – вештався.

 

 

Tatoo (З «ЧИТАНКИ»)

 

У тата тату.

 

 

***

                          «To be or to have»

                                       E. Fromm

 

Є, а має.

 

 

***

І нинішні інші нині.

 

 

***

І не сон і він, о, ще ні!

Інші нині відносини

(Вини сон діві). Нинішні

і не що? Ні, він осені…

 

 

***

І не сон, і витає політ,

Втім, оте воно, інші нині

І нинішні. О, нове, – то міт!

В тіло п’є. А ти? Він – осені…

 

 

АНТИКОМУНІСТ

 

Ні, не Ленін.

 

 

***

А квіти – витівка!

 

 

***

Море ж де? Не мене менеджером!

 

 

Українсько-російський паліндром

(перемовини про ціну на газ)

 

– Є? – Э!

 

 

***

Вита ер креатив.

 

 

***

Так сумно – он «Мускат».

 

 

***

Був я – уяву б…

 

 

ПОДВІЙНИЙ ПАЛІНДРОМ

 

Ai, de media (голл.)

А, і де медіа? (укр.)

 

 

***

Ретро – «Портер».

 

 

РЕП ОПЕР

 

А не жде реп опер, бо добре попереджена.

 

 

***

Жадібні – цим мито!

О, тил, окіл, ажіотаж,

А то і жалі – коли то

Отим ми? Цін біда ж.

 

 

***

І сувенір, і вір, і не в усі…

 

 

***

Ціна ненависна. Ні, фінанси в…, а не в ніц!

 

 

***

Химер коли сил окремих…

 

 

***

А факси – та б у батискафа.

У батискафа факси – табу.

 

 

***

У борг – од і до гробу!

 

 

***

І не множини жон мені.

 

 

***

Текіла – лік? Ет…

 

 

***

І ти, маско, в оксамиті.

 

 

***

Коня! Дорогу!! Городянок!!!

 

 

***

Е, жнемо – не феномен же!

 

 

***

Вір, о, ти, тепер у репетиторів!

 

 

***

Отримали: сила – мир то!

 

 

***

От азарт карт. Нокаут, оборона. Рано – роботу, а контракт – раз, а то…

 

 

***

 

 

Випити? Били, пили. Пили би? Ти пив?

 

 

***

 

 

А тема – то щем. Е, що щем? Е, що та мета?

 

 

«ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ВИБОРІВ»

(неактуальне)

 

 

Вибори: те добере-бо, де ти робив!

 

 

ВИБУХ УБИВ

 

 

Вибухи толу бо то було – тих убив.

 

 

***

 

 

Береже номер. О, боремо не жереб!

 

 

***

 

 

Новим: Особи, в онови – босо! Мив он!

 

 

***

 

 

До тем: О, ви де? Ти, мите, – диво-метод.

 

 

***

 

 

Ворон оте «до» – репер! О, де то норов!

 

 

***

 

 

Віриш-бо і тим? І обрис, о, тішимо – то миші, то сир… Бо і миті обширів…

 

 

ПАЛІНДРОМНІ ДЕФІНІЦІЇ

 

Бузьок – хат птах.

 

Канапка – шинка, книш.

 

Речитатив – реп опер.

 

Затратний проект – кошт – шок.

 

Горілка – біса засіб.

 

Півтора VIPа – віп і пів.

 

Віртуоз – гами маг.

 

Талант спікера – дар зрад.

 

 

***

«Ь» – ЦЕ НІ! КІНЕЦЬ!