Re: цензії

26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі

Re:цензії

14.04.2011|13:44|Євген Баран

Сходження Надії Степули

Надія Степула. Анабазис / Передм. С.Процюка.– К.: Ярославів Вал, 2011. – 224 с.

 

Я гадаю, що поява сієї книги лише констатує той факт, що Надія Степула є автором універсальним  і талановитим. Поезія, перекладацтво, радіожурналістика, есеїстика - це ще не всі виміри її різностороннього прочитання світу /проникнення в світ.

Сьогодні виходить багато книг есеїстики, і непоганої. Її пишуть як визнані літератори (Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Тарас  Прохасько, Степан Процюк), так і літературна молодіж (Василь Карп´юк, Тетяна Єрушевич). Видавництво «Грані-Т» запровадило спеціальну серію есеїстичних видань (De profundis), розширивши її межі за рахунок есеїстики науковців, громадсько-політичних  діячів (Ярослав Грицак, Віра Агеєва, Роман Шпорлюк) і перекладів з інших літератур (Ігор Померанцев, Маріуш Щиґел).  Скажу вам, се зовсім незле. А якщо згадати потуги в цьому напрямку інших видавництв (есеїстика Збігнева Герберта у видавництві «Дух і Літера»; Чеслава Мілоша - видавництво «Треант»; Адама Загаєвського - видавництво «Кальварія»; Кшиштофа Варґи - видавництво «Темпора» та ін.), то можемо цілком твердити про есеїзацію українського літературного простору.

Розширюється поле індивідуального відчитання світу як великої таємниці, у якому Людина була, є  і залишається універсальним ключем його пізнання, при тому, що й сама Людина була є і залишається Світом великої таємниці...

Надія Степула видала добру книгу есеїстики (до речі, цими есеями видавництво «Ярославів Вал» відкриває нову серію «Золотий Перетин»). Цікаву, пізнавальну, магічну (десь я погоджуюся із автором передмови Степаном Процюком про медитативну магію Надії Степули). Я би не ділив ці есеї на кращі й гірші, бо вони написані професійною рукою. Відзначу ті з них, які для мене виявилися певною читацькою несподіванкою: насамперед есей, який дав назву книзі «Анабазис (блукаючи між часами)». Це не тільки дорога, похід,  про який пише Надія Степула, - це і сходження (що є буквальним перекладом з грецької). Це спроба проникнути крізь завісу часу, продираючись до людської небайдужости. А цитата  Жана Кокто, яку наводить письменниця, є своєрідним камертоном до прочитання її мандрівних і читацьких медитацій: «Справжні урни з прахом - не на цвинтарях, а в непам´ятливих серцях» (с.14).

 

Про що би не писала Надія Степула, про кого б вона не писала (Леся Українка і Микола Гоголь, Михайло Осадчий і Олександр Довженко, Йосеф Агнон і  Станіслав Лем, Майк Йогансен і Осип Шпитко, Януш Корчак і Григорій Сковорода, Іван Мазепа і Кирило Розумовський), - все у неї повито флером внутрішнього захоплення і дитячої вдячности: вдячности за те, що цей досвід відбувся, що він відбувся як Чин,  що він просто був... А ще теми етичного, екзистенційного, споглядального характерів...

За рахунок чого історії, розказані Надією Степулою, стають твоїми? Ненав´язлива манера розповіді, легкість (етерність) викладу, акцентування на деталях не так відомих як особистісно прочутих, добротне знання контексту (історичного, суспільно-політичного, мистецького, культурного), легке перетікання фактів, їхнє переплетення з різних видів мистецтва (література, кіно, живопис, архітектура), індивідуальне  ліричне заангажування в тему розповіді...

Сама книга непомітно стає досвідом, важливим, індивідуальним, ностальгійним. І ти вже розумієш, що є речі, долі, факти, на які ти дивитимешся очима Надії Степули.  Це той феноменальний результат, який завжди приходить після прочитання добротної талановитої книги, написаної с «удовольствием и не без морали»...



Додаткові матеріали

30.03.2011|23:20|Події
Сергій Грабар презентував «Метаморфози» (ФОТО)
Степан Процюк про неврози і золотий перетин життя
Стати собою з есеями Надії Степули
Степула Надія
31.12.2010|13:13|Новинки
Надія Степула. «Анабазис»
22.02.2011|07:51|Re:цензії
Необхідність подорожі
19.05.2010|07:17|Re:цензії
Нове слово відлунює традицією. Поезія – 2009
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
16.06.2025|23:44
Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
16.06.2025|16:24
«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone


Партнери