Re: цензії

08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
20.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Експромтом
20.12.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Дуже вчасна казка
11.12.2025|Ольга Мхитарян, кандидат педагогічних наук
Привабливо, цікаво, пізнавально
08.12.2025|Василь Кузан
Крик відчаю
02.12.2025|Василь Кузан
Ні краплі лукавства
27.11.2025|Василь Кузан
Nobilis sapientia

Новини

19.03.2009|07:10|Буквоїд

Чи можна жити без любові?

Аби отримати другого «Ґонкура» Ромен Гарі, тоді вже Ґонкурівський лауреат, вдався до містифікації і надіслав рукопис від імені вигаданого Еміля Ажара, а на церемонію нагородження відрядив свого небожа.

Момо народився у Бельвілі, передмісті Парижу, де живуть переважно «нефранцузи». Араби, негри і євреї, які «перейшли у Бельвіль з Європи дуже давно, старі й утомлені, тому й мусили зупинитись тут і не змогли йти далі». Це смішна, зворушлива і трагічна історія маленького арабського хлопчика і старої єврейки, яка його виростила. Мадам Роза старіє і робиться немічною, Момо змушений сам боротися з життям і за життя – своє і Мадам Рози.

Ромен Ґарі (Еміль Ажар). Життя попереду. К.: К.І.С., 2009. – 168 с.



Додаткові матеріали

23.02.2009|13:19|Re:цензії
Історія однієї любові
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери