Тим часом, є в ній окремий автономний підрозділ, що має свою оригінальну специфіку - це віршована абетка. Передусім, в абетці програмується вузькоприкладна мета: допомогти маленькому слухачеві легко, без принуки, у формі веселої гри засвоїти алфавіт рідної мови. А відтак підготуватися до опанування процесу самостійного читання.

Тим то всі віршовані абетки, які час від часу з´являються друком, до певної міри схожі між собою, тобто в них самою темою запрограмовано неминучий композиційний шаблон. Адже головне і найперше завдання кожного автора - послідовно, починаючи з «А» і кінчаючи останніми «Я» та м´яким знаком, поетично схарактеризувати всі тридцять три літери, віднаходячи для кожної з них прості, візуально знайомі дитині предмети, назви яких із цих літер і починалися б. А це, власне, далеко не проста творча проблема, і тут уже кожен виявляє себе в міру власного обдарування.

У роботі над абеткою є й інша складність. Свідомо, чи бодай інтуїтивно, тут треба неухильно спостерігати класичне правило педагогіки, яке вимагає, щоб дидактичний матеріал не переступав магічного числа «сім». Тобто пізнавальних елементів у кожній з поетичних мініатюр має бути чітко дозовано. Конструкції речень мають бути простими. Надмірне експериментування, намагання здивувати дитину химерним слівцем у цьому жанрі невиправдані.  Інакше дитина, що незаперечно доведено психологами, нічого з прочитаного їй не збагне.

Разом з тим цей прагматизм завдання не дає авторові ні найменшого права занижувати суто художні критерії. Його вірш повинен відповідати всім вимогам, що стоять перед поетичним словом як таким. Отож створити повноцінну віршовану абетку - завдання, як на мене, куди клопітніше й складніше, аніж просто написати для малят вірша на будь-яку тему.

Тим часом, нерідко можна почути думку, що цей вид поезії являє собою щось вторинне, чи й узагалі перебуває на периферії художньої літератури. Тут, мовляв, багато заданості, все має прикладний характер.  Отож не заслуговує на серйозне поцінування. При цьому ігнорується будь-який аналіз конкретного художнього твору. Присуд виноситься всім авторам огульно, без розбору.

Можна було б знайти немало доказів, щоб спростувати цей зверхній і дещо самовпевнений нігілізм. Скажемо лише, що однією чи не з перших створила віршовану абетку для дітей Наталя Забіла. Цей твір користувався неабиякою популярністю у кількох поколінь читачів. Він витримав не одне видання і не втратив свого значення й понині.

Своє зацікавлене слово сказав тут і ряд інших авторів. Зокрема, Тамара Коломієць, Наталка Поклад, Анатолій Камінчук, Василь Кравчук. Отож ця специфічна бібліотечка малюка весь час поповнюється й тематично урізноманітнюється.

Нещодавно випустило у світ нову віршовану абетку відоме львівське «Видавництво Старого Лева». Написала її авторка Оксана Кротюк, у доробку якої вже кілька оригінальних саме поетичних книжок для дошкільнят і молодших школярів.

Оксана Кротюк створила змістовний, цікавий, самобутній твір, який беззастережно можна вважати одним із найвдаліших у ряду абеток. Кожна з її поетичних мініатюр не тільки містить у собі приступний дитині, вдало дібраний словесний ілюстративний матеріал, що з його допомогою легко й невимушено запам´ятаються всі літери абетки. Поетичне слово тут щире, живе, зігріте веселою вигадкою і гумором.

Взяти, приміром, віршик, присвячений літері «М»:

Ось маленьке мавпенятко.

В нього мавпи мама й татко,

Мавпи бабці й дідусі,

І сусіди геть усі.

Здавалось би, всього чотири рядочки. Проте в них авторка так дохідливо й виразно представляє титульну літеру «М», що дитині не запам´ятати її просто неможливо. Окрім того, мініатюрка містить певний пізнавальний матеріал. У ній є дещо прихована гуморинка. А кожне слово - чітке, виважене й поетичне.

Те саме можна сказати й про віршик, присвячений літері «Ц»:

Цуцик малесенький в цирку працює.

Він м´ячика ловить і гарно танцює,

Він лапу дає і стрибає в кільце -

Дружно йому аплодують за це.

Тут змальовано досить виразну сценку з циркової вистави, яка й цікава дитині, й зрозуміла. Тобто авторка знов-таки досить вдало добирає ілюстративний матеріал, завдяки якому літеру «Ц» буде засвоєно твердо й без будь-яких зусиль.

Читаючи мініатюри, вміщені в «Абетці» Оксани Кротюк, не можна не відзначити, що вони органічно перегукуються з нашим дитячим фольклором. Їм притаманний лаконізм, щира тепла інтонація, намагання вести розмову з дитиною невимушено, довірливо, не присідаючи перед нею навпочіпки.  Важко втриматися, щоб не зацитувати ще один віршик:

Щасливий щурик у щириці

Малим щурятам нірку рив.

- У рідній нірці добре спиться, -

Щурятам щурик говорив.

Рясне використання слів з літерою «Щ» надає віршеві своєрідного ритму й звучання, до яких, як зазначає у своїй відомій книжці «Від двох до п´яти» Корній Чуковський, досить небайдуже дитяче вухо. Отож те, що аворка широко вдається до алітерації, теж одна з позитивних ознак «Абетки».

Книжку щедро проілюстровано веселими виразними малюнками київської художниці Олесі Варкач.

«Абетка» видрукувана великим форматом і, що важливо, ­- на цупкому картоні. Отож у родині, яка її придбає, вона служитиме довго й передаватиметься, як естафета, від старших братиків та сестричок тим, хто з´явиться на світ невдовзі після них.