Re: цензії

07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці

Новини

28.10.2017|15:55|Буквоїд

Василь Теремко. «16 весна»

Дуже буйно увірвалася їхня шістнадцята весна. Непросто збагнути себе вже інакшими, дати лад емоціям і втриматися від звички по-дитячому перекушувати недитячі проблеми. Життя спонукає до вчинків.

А вони ще такі, якими є їхні відчуття, розуміння обставин і стосунки з дорослими на різних дорогах. Дехто вже дивиться на все згори. Хтось зосереджений на переживаннях і звідти спостерігає за всім. А ще хтось застряв у наївності. У пошуках себе вони продираються крізь проблеми, травмуються і стають сильнішими. Починають усвідомлювати свою дорослість, долають себе колишніх — і це найбільші їхні перемоги. Пробудження чоловічого змушує хлопців
думати не тільки про футбол, а й про те, що в країні війна. А сила жіночого вчить дівчат дослухатися до порухів своєї душі й відчувати несказане. Шістнадцята весна насилає закоханість, пізнавання чогось дивного в собі і відкриває жадану близькість. Ця весна вперто робить своє…
Теремко В. 16 весна: повість / Василь Теремко. – Київ: ВЦ «Академія», 2018. – 128 с.


коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери