Якось так стається у мене, звичайно, не навмисне, що найкращі книги приходять зовсім випадково. А може, то мені так здається, і нічого випадкового у сім житті немає? Скільки би я не розмірковував... 

Мотлох – се не є непотріб. Так називають на Гуцульщині різні старі речі, викинені на стрих (горище) або закриті у стару скриню, з якими господареві жалько розставатися, хоча вони вже й ніби не... 

- Що Ви читали останнім часом?- За останній місяць з художньої літератури читав Горана Петровича «Церква Святого Спаса», «Кентавр в саду» Моасіра Скляра і «Літума в Андах» Льоси. Все сподобалось,... 

Ми звикли поеію сприймати споживацьки. Особливо, коли «ми» – чоловіки (читачі?!), а  творцем поезії є молода й до всього ще й гарна жінка/дівчина. Фалоцентричне сприйняття світу (Всесвіту) не... 

Критичне осмислення літературного процесу тоді вартує уваги, коли воно системне і послідовне. Зрештою, сам літературний процес відбувається як даність тоді, коли виповнений баченням світоглядної й... 

- Що Ви читали останнім часом? - Зараз почав перечитувати роман Олеся Ульяненка «Син Тіні». Це доволі особисте, я згадую як читав його ще в рукописі. Рукопис пролежав у мене довго, потім роман... 

Коли вважати літературу чимось більшим і допускати її часткову доцільність та фрагментарну вартісність, то з’являється інше ставлення до прочитуваного, а в результаті – глибше... 

- Що Ви читали останнім часом? - Із останнього — це «Таємниця» Юрія Андруховича та «Notre Dame d´Ukraine : Українка в конфлікті міфологій» Оксани Забужко. Почала перечитувати «Заїр» Пауло... 

Про Космач мало говорити, а багато слухати. На роботи  Дмитра Погоджука мало дивитися, мало читати, треба співпереживати і розуміти. Так виходить, що не всі свої таланти знаємо на Прикарпатті. Те,... 

Теодозія Зарівна давно вже стала автором, кожна книжка якої відкриває нові грані її таланту. Інша справа, що про неї не так часто говорять, як цього вона заслуговує, і навіть не знаю, у чому тут...