Головна\Re:цензії

Re:цензії

Новітні Люди Ікс або пошуки пташки, яка курить люльку
22.07.2014|08:56|Сашко Завара

Іноді, коли надворі сутеніє, а поруч немає когось хто б заварив хорошого і міцного чаю, декого з нас починає тягнути до цікавого пригодницького кіно або до книжки, у компанії якої можна було б... 

Таємниця Василя Шкірі
21.07.2014|10:20|Василь Кузан

Письменник Василь Шкіря все своє свідоме доросле життя пропрацював у районній газеті «Нове життя». Читачі районці вірили завжди і нове життя періодично таки наставало. Правда, не для всіх. Інколи... 

Вигнанці історії
18.07.2014|07:50|Юрій Іздрик

Очікування мають здатність не справджуватися. Особливо — очікування очевидного. А цілком очевидним видавалось би, що в період, коли доля цілої країни вирішується на територіях довкола Донецького... 

Дещо про щастя і поспіх
17.07.2014|07:34|Марія Литвин

Що робити, коли здається, що твоя життєва програма вже виконана? Найближчі люди – дружина і сестра, – померли, діти дорослі і в них своє життя. Саме час нарешті втілити те, про що мріяв завжди:... 

«Людвисар» Богдана Коломійчука у контексті української химерної прози
16.07.2014|07:42|Тетяна Белімова

Химерна проза в сучасному українському літературному процесі розглядається як явище, котре вже відбулося. Після виходу у 1958 році роману з народних усті О.Ільченка «Козацькому роду нема переводу,... 

Щось окрім “гав-гав”, або Як Терезка з Медової Печери допомагає пізнати світ
12.07.2014|13:34|Юлія Юліна

Любов — цеколигладять. Щастя — цеколивсівдома. Н. Пасічник     Казка — це найперше, що допомагає дитині акумулювати знання про навколишній світ. Ну, крім маминих колискових, звісно. Спочатку... 

На своїй «чужій» землі
11.07.2014|16:57|Ніна Герасименко

Книжку «Омріяний край» письменниця, журналістка Лілі Хайд, яка десять років пропрацювала в Україні, підготувала до друку ще 2008 р. у Великій Британії. Згодом цей роман про кримських татар побачив... 

Вірші, які не договорюють і кажуть більше
09.07.2014|08:07|Галина Крук

Вірші, каже Іван Непокора, щось недоговорюють. Бо якщо говорити — це ходити довкола замість торкнутися, то Іванові вірші – про те, що іноді взагалі не треба торкатися, бо треба вірити на слово.... 

Чи можливий терорист у вишиванці?
08.07.2014|09:57|Софія Філоненко

Неозброєним оком видно, як непереборно тягне до української історії Андрія Кокотюху в останні роки. І важко сказати, чого тут більше: особистого інтересу до її білих плям та чорних дір – або... 

Дещо про галас і музику
07.07.2014|10:41|Марія Литвин

Повість починається з галасу – Тоня Ґліммердал, єдина дитина у всьому селищі Ґліммердал, з піснями й вересками катається на лижах, потім не менш ефектно випробовує снігокати – одне слово,... 

Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Партнери