Завантажити

почали ятрити душу Ореста. Він летів з важким каменем на серці чекати Максової звістки, що вантаж пішов, що і пан депутат летить до них, аби взятися до чесного розподілу, до реалізації мрій про нове життя. Але надто затяглася Максова обіцянка, настільки затяглася, що Орестові напружені нерви не витримали...

17.
- Отже, друзяко Карлосе, давай-но трохи поговоримо про наші майбутні справи і трохи згадаємо незлим і тихим словом твої вчорашні. Оскільки ти непогано володієш еспанською, то будеш у мене зватися Карлосом. Чого ти зіскочив з місця? Чого напружився? А мені казали, що тебе нічим не можна здивувати чи наполохати. Маєш узяти до свого відома, що я про тебе знаю, як і з яких причин ти вже мав одного разу таку клікуху, вибач – то було твоє справжнє революційне псевдо. Але згадувати ті часи ми не будемо, і ти теж не згадуй про того давнього Карлоса, як і про недавнього Бруно. Той хлопець, будьмо до нього справедливі, чесно відслужив Максові, відомому збочинцю, що був занадто ласий до дурних грошей, але ж не було у нього достатніх інстинктів до самозбереження, бо надто вже таланило йому всі попередні роки. Щоправда, треба віддати небіжчику Максові належне, він був ласий останнім часом не до будь-яких грошей, а тільки до ду-уже великих. Гадаю, що спікся він, вибач, Карлосе, що жарґонне словечко трохи нагадує обставини Максової загибелі, дійсно спікся через те, що він просто цього разу вскочив до якоїсь оборудки у гонитві за надто великими грошенятами, та-аки-ими великими, що не подужав підняти. Він і в карти кожного разу в нашій кумпанії грав з якимось жадібним азартом, хоча і був певен кожного разу навіть розмірів свого виграшу. Вибач ще одного разу, але я і сам почувся не дуже комфортно, коли у мене вихопилося випадково не те означення, яке згодилось би у такім випадку стати доречним, бо вживати слово “спікся” є зовсім некоректним, якщо вже йдеться про покійного народного обранця Макса і жертовний вогонь, котрий забрав його із собою. Знаєш, я по-правді дивуюся нашим правоохоронцям, мабуть, вони ніколи не читали розумних детективних оповідок, а там завше трапляються досить слушні повтори з підручників, з якими вони мали зазнайомитися ще за навчального курсу поліцейської академії. Ось, до прикладу, тебе довго трусили слідчі, вважали офіційно ледь не найголовнішим підозрюваним, але ж загальновідомо для всіх читачів детективів, що злочинця чи злочинців треба було шукати серед тих, кому смерть Макса давала найбільший зиск. Гадаю, ти вже чув, що приїздив з-за кордону спритний адвокат від панни Марти, Максової небоги, аби владнати спадкові справи, бо той відписав їй у своєму заповіті всі свої статки. Мабуть, з великого бодуна. Хто примусив його поспішати? Ти ж був не останнім в оточенні Макса, я чув, що з Мартою в тебе теж були шури-мури, то маєш знати, як Макс розшукав на своє горе племінницею. Хоча були серед нашого кола інші балачки, яким я не вірив, бо на Максову коханку панна Марта зовсім не виглядала, бо більше часу з тобою крутилася, ви ж були напарниками, разом і відпочивали після завершення акцій. Знову вибач, я дещо чув про твої із нею вояжі за моря, за гори і в гори. Але ж вона, як найбільш зацікавлена, могла навіть з-за кордону зорганізувати отой замах на рідненького дядька. А той новоспечений народний представник, котрий вже ухвалює закони на Максовому місці в сесійній залі, він теж був зацікавлений в загибелі Макса, як наступник з партійного списку саме в Максової партії, бо ще трохи минуло б часу, лише тиждень-другий, і він би не дочекався омріяного місця, бо незабаром мають розпочатися нові виборчі перегони, коли вже такі заміни робити не дозволено. А на нових виборах лише Господь відає, а яким він буде у новому списку, а скільки відсотків упіймає оця двічі народна партія цього разу? Чи вистачить для нього прохідного місця? А за ці декілька місяців зможе добре засвітитися, якщо спроможний для такого, аби надійно закріпитися в основному складі парламентської команди...Та годі про сумне! Вже й відлуння загасло з того вибуху, вже й сморід горілого, наразі йдеться не про Макса, а про його хатні речі, давно розсмоктався серед повітря, а головне –слідчі від тебе відчепилися, так що, хлопче з сивиною мужности на скронях, ти відпочив і маєш приступити до нової роботи, за яку матимеш винагороду значно більшу, ніж платив скнара Макс. Пухом йому рідна земля.
Ново похрещений на ім’я Карлос зрозумів без додаткових пояснень, що тепер і роботи в нього може бути значно більше, і буде він її робити так довго, поки не прокинеться в Марти від тоскної самотности щось до колишнього напарника, бо ж, коли прилітала зі своєї схованки на похорон дядечка Макса, на бесіди зі слідчими, а головне – задля ознайомлення процедури оформлення прав на спадок, тож страшенно зраділа, що її напарник випадково вислизнув з чиєїсь підступної пастки на його та її щастя. Вони за ті тижні теж непогано проводили час, хоча і доводилося трохи приховувати свої інтимні стосунки від сторонніх очей, бо ж їм псували настрій ледве не

читати